Розчини й сам процес розчинення мають велике значення в природі, у нашому житті, у науці й техніці. Найчастіше ми маємо справу не з чистими речовинами, а із сумішами або розчинами. Вода морів, річок, озер, ґрунтові води, питна вода — це розчини. Повітря — це розчин газів. Більшість мінералів — це тверді розчини. Соки рослин, напої — це розчини. Засвоєння їжі пов'язане з розчиненням поживних речовин. Розчинами є кров, лімфа, ліки, лаки, фарби. Розчини використовуються в промисловості: текстильній, металообробній, фармацевтичній, при виробництві пластмас, синтетичних волокон, мила та ін.
При розчиненні речовин відбувається їхнє подрібнення й розсіювання в об'ємі розчину. У розчині частинки однієї речовини рівномірно розподілені між частинками іншої. Якщо речовина розчинена до рівня молекул, то розчин буде однорідним, прозорим і не буде відстоюватися. Такий розчин є істинним. Наприклад, розчин солі у воді, столовий оцет, розчин цукру. Характерна ознака істинних розчинів — їхня однорідність.
Розчинами називають багатокомпонентні однорідні системи змінного складу.
У розчині завжди містяться розчинник і розчинена речовина.
Fe[3+] + HOH -> FeOH[2+] + H[+]
Fe(NO3)3 + H2O -> FeOH(NO3)2 + HNO3
pH < 7, среда - кислая
2) K2S -> 2K[+] + S[2-]
S[2-] + HOH -> HS[-] + OH[-]
K2S + H2O -> KHS + KOH
pH > 7, среда - щелочная
3) CuCO3 -> гидролиз не пойдёт, так как соль нерастворима в воде
4) KBr -> гидролиз не пойдёт, так как соль образована сильным основанием и сильной кислотой
pH приблизительно 7