Крохмаль
Целюлоза
( С6Н10О5)n
Физичні властивості крохмалу:
Білий порошок, не розчинний у воді, набрякає у гарячій воді, утворюючи колоїдні розчини.
Физичні властивості целюлоза::
Волокниста речовина, не розчинна у воді, стійка до розчинів кислот, лугів й слабких окиснювачів. Обвуглюється концентрованою Н2SO4.
хим.властывости крох:
1. Повний гідоліз (кислотний):
(С6Н10О5)n (крохмаль) → (С6Н10О5)n (декстрини) → С12Н22О11 (мальтоза) → С6Н12О6 (глюкоза)
2. Ферментативний гідроліз
(С6Н10О5)n + Н2О → С2Н5ОН + 2СО2
3. Якісна реакція: поява синього забарвлення із спиртовим розчином йоду.
хим.власт. целюлоза:
1. Гідроліз:
а) під дією ферментів в організмі;
б) під дією кислот в лабораторії.
2. Горіння:
(С6Н10О5)n + nО2 → nН2О + nСО2.
3. Термічний розклад: без доступу повітря на метанол, ацетон, оцтову кислоту.
сахароза:
Сахаро́за, іноді цукро́за , також буряковий цукор, тростинний цукор, α-D-глюкопіранозил-β-D-фруктофуранозид, С12Н22О11 — важливий дисахарид. Білий, без запаху, кристалічний порошок з солодким смаком. Найвідоміший і широко застосовується у харчовій промисловості(цукор). Молекула сахарози складається із залишків молекул глюкози і фруктози.
Дуже поширена у природі — синтезується у клітинах усіх зелених рослин і нагромаджується в стеблах, насінні, плодах і коренях рослин. Вміст її в цукровому буряку складає 15-22 %, в цукровій тростині — 12-15 %. Ці рослини є основними джерелами отримання цукрози, звідси виникли і її назви — тростинний цукор і буряковий цукор. Її багато в кленовому і пальмовому соку, в кукурудзі — 1,4-1,8 %, картоплі — 0,6, цибулі — 6,5, моркві — 3,5, дині — 5,9, персиках і абрикосах — 6,0, апельсинах — 3,5, винограді — 0,5 %. Міститься в соку берези та деяких фруктах.
Термін «цукроза» було вперше застосовано в 1857 році англійським хіміком Вільямом Міллером
Объяснение:
а) розчин глюкози можна розпізнати за до якісної реакції, яка полягає у взаємодії, подібно до багатоатомних спиртів, зі свіжоосадженим осадом купрум (ІІ) гідроксиду і супроводжується утворенням розчину яскраво-синього кольору.
б) розчин білка можна розпізнати за до біуретової реакції, яка полягає в дії купрум (ІІ) гідроксиду й супроводжується появою фіолетового забарвлення.
в) розчин оцтової кислоти можна розпізнати:
1. Діючи солями карбонатів, в результаті реакції виділяється вуглекислий газ.
2CH3COOH + Na2CO3 → 2CH3COONa + CO2↑ + H2O
2. За до ндикаторів, які отримають колір забарвлення кислотного середовища.
Объяснение:
Я ето на 12 написала
Дано:
m(p-pa AgNO3) = 200 г
ω(AgNO3) = 10% или 0,1
m(Ag) = 10,8 г
Найти:
ω'(AgNO3)-?
Решение.
M(AgNO3) = 170 г/моль
m(AgNO3) = 200 г*0,1 = 20 г
M(Ag) = 108 г/моль
n(Ag) = m/M = 10,8 г/108 г/моль = 0,1 моль
Схема водного раствора нитрата серебра:
4AgNO3 + 2H2O → 4Ag + O2↑ + 4HNO3
Из схемы видно, что масса раствора уменьшится за счет образования серебра и выделения кислорода.
Определим массу нитрата серебра, вступившего в ОВП электролиза, исходя из схемы n(AgNO3)=n(Ag) = 0,1 моль
m'(AgNO3)= n*M = 0,1 моль*170 г/моль = 17 г
Находим массу нитрата серебра, оставшегося в растворе:
m"(AgNO3) = 20 г - 17 г = 3 г
Находим массу выделившегося кислорода:
n(O2) = 0,25n(Ag)
n(O2) = 0,25*0,1 = 0,025 моль
m(O2)=n*M = 0,025 моль*32 г/моль = 0,8 г
Находим массу полученного р-ра:
m'(p-pa) = 200 г - 10,8 г - 0,8 г = 188,4 г
ω'(AgNO3) = m"(AgNO3)/m'(p-pa) = 3 г/188,4 г = 0,015 или 1,5%
ответ: 2) 1,5%