Кисень — найважливіший біогенний хімічний елемент, що забезпечує дихання більшості живих організмів на Землі. Фізіологічна дія кисню різнобічна, але вирішальне значення в його лікувальному ефекті має здатність відшкодовувати дефіцит кисню в тканинах організму при гіпоксії.
Інгаляціями (вдиханням) кисню широко користуються при різних захворюваннях, що супроводжуються гіпоксією (нестачею кисню): при захворюваннях органів дихання (пневмонія, набряк легень тощо), серцево-судинної системи (серцева недостатність, коронарна недостатність, різке падіння артеріального тиску тощо), отруєннях чадним газом, синильною кислотою, задушливими речовинами (хлор, фосген та ін.), а також при інших захворюваннях з порушенням функції дихання і окисних процесів.
Газ (Физика) – заттын бөлүкчөлөрү эркин кыймылдап, бири-бири менен байланышпаган же өз ара өтө начар аракетте болуп, өзүнө берилген көлөмдү толук ээлеген агрегаттык абалы.
Газ Жердин атмосферасын түзөт, катуу тоотектердин жана суюктуктардын курамына кирет. Күн, жылдыздар жана жылдыз аралык заттар бейтарап жана иондошкон Газдан (плазмадан) турат. Газ физикалык касиеттери боюнча катуу жана суюк абалдагы заттардан айырмаланат. Газдын тыгыздыгы суюк жана катуу заттардыкынан миң эсе кичине. Көлөмдүк кеңейүү боюнча (турактуу басым учурунда) суюктук менен Газдын ортосундагы айырма чоң. Магниттик касиети боюнча Газ диамагниттүү жана парамагниттүү болуп бөлүнөт. Мис., кычкылтек парамагнетик, ал эми суутек, азот, аргон жана көмүр кычкыл газы диамагнетик болуп саналат. Бардык катуу жана суюк заттардын басымын, температурасын өзгөртсө Газ абалына өтөт. Турактуу басым учурунда катуу зат Газ абалына өтүүдөн мурда суюк абалга (эрүү), андан кийин Газ абалына (буулануу) өтөт.
