Кі́лькість речови́ни — фізична величина, що характеризує кількість специфічних однотипних структурних одиниць-елементів (частинок), з котрих складається речовина. Під структурними одиницями розуміються будь-які частинки, з яких складається речовина (атоми, молекули, іони, електрони, протони, нейтрони або будь-які інші частинки).
В міжнародній системі одиниць СІ кількість речовини поряд з масою (яка теж фактично корелює з кількістю частинок) належить до основних одиниць окремого типу[2]. Таким чином, кількість речовини в системі СІ не може бути виражена через інші базові одиниці. Одиниця кількості речовини називається моль. 1 моль — це кількість речовини, що містить 6.02214076×1023 (Число Авогадро) структурних формульних одиниць — реальних часток, таких як атоми, молекули, йони, електрони або протони (це визначення[3] було прийнято в листопаді 2018 року[4]; старе визначення виходило з кількості атомів у 12 грамах ізотопу вуглецю-12 — 126C).
1.Кисень при нормальних умовах без кольору, смаку і запаху.
2.Озон – є іншою формою кисню.
3.Кисень – був відкритий англійським хіміком Джозефом Прістлі ( в 1774 році ) . 4.Найпоширенішим елементом в земній корі є – кисень.
5. В атмосфері міститься близько 20,95%
6.Основна частина кисню на Землі виділяється фітопланктоном Світового океану.
7.Люди вдихають більше 6 млрд. тонн кисню на рік.
8.Хвороби в організмі насправді відбуваються, коли є дефіцит кисню.
9.Близько 0,9 % маси Сонця складається з кисню.
10.При температурі −182,926 °C кисень конденсується на блідо-блакитну рідину. При −218,4 °C кисень замерзає.
