нертні гази — це гази, які є зазвичай хімічно інертними (нереактивними) і в умовах заданої хімічної реакції не беруть участі в її перебігу. Зазвичай до інертних газів належать азот, вуглекислий газ, благородні гази, гексафторид сірки та ін. Інертні гази відзначаються великим значенням негативної ентальпії утворення. Вони є без запаху та неядовиті. Благородні гази також часто не реагують з багатьма речовинами і історично їх називали інертними газами. Проте у ширшому розумінні є також і інші інертні гази, які зазвичай використовуються для уникнення небажаних хімічних реакцій, що погіршують зразок. На відміну від благородних газів, інертний газ не обов'язково є елементарним і часто є газом, сполукою із декількох елементів. Багато хімічних реакцій вимагають їх проведення в атмосфері інертного газу через те, що кисень та водяна пара, що містяться у повітрі, можуть перешкоджати і утворювати небажані побічні продукти. Використання конкретного інертного газу пристосовується для конкретних умов. Наприклад азот, як інертний газ може бути використаний при паянні, а при використанні зварювання металів при високій температурі він може вступати у небажану реакцію, тому його заміняють на дещо дорожчий аргон, який як благородний газ і при високій температурі є інертним. Інертні гази застосовують для прополоскування місць у посудинах, де можуть нагромаджуватися залишки горючих газів, для їх видалення, у випадку коли кисень повітря може утворювати з цими рештками горючі суміші. При витіснені кисню із атмосфери, що оточує певні процеси, наприклад плавки металів, інертні гази запобігають горінню, вибухам, запалюванню.
Объяснение:
нертні гази — це гази, які є зазвичай хімічно інертними (нереактивними) і в умовах заданої хімічної реакції не беруть участі в її перебігу. Зазвичай до інертних газів належать азот, вуглекислий газ, благородні гази, гексафторид сірки та ін. Інертні гази відзначаються великим значенням негативної ентальпії утворення. Вони є без запаху та неядовиті. Благородні гази також часто не реагують з багатьма речовинами і історично їх називали інертними газами. Проте у ширшому розумінні є також і інші інертні гази, які зазвичай використовуються для уникнення небажаних хімічних реакцій, що погіршують зразок. На відміну від благородних газів, інертний газ не обов'язково є елементарним і часто є газом, сполукою із декількох елементів. Багато хімічних реакцій вимагають їх проведення в атмосфері інертного газу через те, що кисень та водяна пара, що містяться у повітрі, можуть перешкоджати і утворювати небажані побічні продукти. Використання конкретного інертного газу пристосовується для конкретних умов. Наприклад азот, як інертний газ може бути використаний при паянні, а при використанні зварювання металів при високій температурі він може вступати у небажану реакцію, тому його заміняють на дещо дорожчий аргон, який як благородний газ і при високій температурі є інертним. Інертні гази застосовують для прополоскування місць у посудинах, де можуть нагромаджуватися залишки горючих газів, для їх видалення, у випадку коли кисень повітря може утворювати з цими рештками горючі суміші. При витіснені кисню із атмосфери, що оточує певні процеси, наприклад плавки металів, інертні гази запобігають горінню, вибухам, запалюванню.
Объяснение:
в результате реакции образуются комплексы, которые на мой предвзятый взгляд не отличаются цветом (ибо тёмно-синий, чернильный такой), но почему-то называют их по-разному. может, чтобы выделить, что именно смешали? хотя в некоторых источниках упоминается разный состав комплексов: KFe[Fe(CN)6] или Fe4[Fe(CN)6]3 (1)
Fe3[Fe(CN)6]2 (2) но в большинстве источников указано, что в конечном итоге получается одно соединение, хоть и с разными названиями:
(1) К4[Fe(CN)6] + FeCl3 = KFe[Fe(CN)6] + 3KCl (берлинская лазурь)
(2) K3[Fe(CN)6] + FeSO4 = KFe[Fe(CN)6] + K2SO4 (турнбуллева синь)
как-то так..