Навчальний посібник містить 2 розділи: “Розчини” та
“Фазові рівноваги”, вивчення яких має важливе значення для
теорії і практики металургійного виробництва .
Процеси плавлення металургійної шихти у печах, віднов-
лення її компонентів, розчинення різних додатків, газів, взає-
модія металевих розплавів з вогнетривами, шлаками відбува-
ються у високотемпературних розчинах. Тому вивчення осно-
вних законів, які дозволяють розрахувати властивості метале-
вих і неметалевих високотемпературних розчинів залежно від
їхнього складу, є дуже важливим для інженерів-металургів.
У посібнику наведені основні закони ідеальних розчинів,
розглянуті причини відхилення властивостей реальних розчи-
нів від ідеальних, подані характеристики, які дозволяють за-
стосувати закони ідеальних розчинів до реальних, а також
приклади використання певних законів для окремих операцій
металургійного виробництва .
Більшість металевих сплавів, шлаків, вогнетривів являють
собою багатокомпонентні системи, але з певними допущення -
ми їх можна розглядати як дво- або трикомпонентні системи і
використовувати відомі для них закономірності для реальних
систем і технологічних процесів. Розділ “Фазові рівноваги”
містить відомості про загальні закономірності щодо фазових
рівноваг у основних типах одно-, дво- і трикомпонентних сис-
темах. Вивчення цього матеріалу необхідно для розуміння
процесів, які відбуваються в металевих та неметалевих розп-
лавах при їхньому охолодженні та нагріванні, а також для ви-
значення температур фазових перетворень сплавів, кількості
фаз і ступенів вільності, хімічного складу фаз і масового вмі-
сту в них компонентів за певних умов у сплавах різного скла-
ду та відомої загальної маси.
Необхідність видання такого посібника обумовлена браком
підручників з фізичної хімії, більшість з яких була видана 15-
20 років тому. До того ж практично відсутні підручники, ви-
дані українською мовою. При складанні посібника були вико-
ристані матеріали з найпоширеніших підручників , моногра-
фій, довідників .
Матеріал викладений у доступній формі, деякі теоретичні
положення проілюстровані прикладами розрахунків і практи-
чного застосування у металургійному виробництві.
1)Уравнение реакции в общем виде: 4Ме + 3О2 = 2Ме2О3 Отношение количества вещества (Ме) к количеству вещества (Ме2О3) по уравнению реакции =4:2 или 2:1,следовательно (ню) Ме в 2 раза больше, чем Ме2О3. 2)Обозначим М (молярную массу Ме) через Х, тогда М (молярная масса оксида Ме2О3) будет равна 2Х +48 3)количество вещества Ме= м (масса 3г) / м (молярн. масса Х) = 3 / Х г/моль (а) количество вещества оксида = м (5,67г ) / М (2Х +48) =5,67 / 2х+48 г/моль (б) 4)Тогда, т. к. количество вещества Ме в 2 раза больше, следовательно, если значение (а) разделим на (б) = 2 3 / Х : (деление) 5,67 / 2Х +48 =2 3(2Х +48) :( 2Х ) х 5,67=2 6Х +144=11,34Х Х=27(г/моль) т. к. (Х) -молярная масса неизвестного металла, следовательно, это металл Аl(алюминий, степень окисления в оксиде у алюминия (+3),М =27 г моль.
Mr(Na2CO3*10H2O) = (23*2+12+16*3)+(10*18) = (106)+(180) = 286
Если в 286 кристаллогидрата содержится 180 воды, то в 200 г кристаллогидрата содержится х г воды. х = 180*200/286 = 125,87 грамм.
б) считаем молекулярную массу кристаллогидрата (для наглядности молекулярные массы соли и воды будут в скобках)
Mr(CuSO4*5H2O) = (64+32+16*4)+(5*18) = (160)+(90) = 250
Если в 250 кристаллогидрата содержится 90 воды, то в 68 г кристаллогидрата содержится х г воды. х = 90*68/250 = 24,48 грамм.
в) считаем молекулярную массу кристаллогидрата (для наглядности молекулярные массы соли и воды будут в скобках)
Mr(Na2SO4*10H2O) = (23*2+32+16*4)+(10*18) = (142)+(180) = 322
Если в 322 кристаллогидрата содержится 180 воды, то в 100 г кристаллогидрата содержится х г воды. х = 180*100/322 = 55,9 грамм.