Дано:
m (LiOH) = 12 г.
m (Cu(NO₃)₂) = 37,6 г.
Найти:
m (осадка)
• Запишем саму реакцию и уравняем её в случае необходимости:
2 LiOH + Cu(NO₃)₂ ===> Cu(OH)₂↓ + 2 LiNO₃
• По уравнению реакции: ν (LiOH) : ν (Cu(NO₃)₂) : ν (Cu(OH)₂) = 2 : 1 : 1
• Найдём количество гидроксида лития и нитрата меди:
ν (LiOH) = m/M = 12 г./24 г/моль = 0,5 моль
ν (Cu(NO₃)₂) = m/M = 37,6 г./188 г/моль = 0,2 моль
• Так как по уравнению реакции: ν (LiOH) : ν (Cu(NO₃)₂) : ν (Cu(OH)₂) = 2 : 1 : 1, то:
ν (LiOH) = ½ • 0,5 моль = 0,25 моль
• Видим, что гидроксид лития в избытке, значит ведём расчёт по нитрату меди:
ν (Cu(OH)₂) = ν (Cu(NO₃)₂) = 0,2 моль
• Находим искомую массу:
m (Cu(OH)₂) = M • ν = 98 г/моль • 0,2 моль = 19,6 г.
ответ: m (Cu(OH)₂) = 19,6 г.
Періодична система хімічних елементів — класифікація хімічних елементів, що встановлює залежність різних властивостей елементів від заряду їхнього атомного ядра. Періодична система хімічних елементів є графічним виразом періодичного закону — який визначає, що властивості хімічних елементів, простих речовин, а також склад і властивості сполук, перебувають у періодичній залежності від значень зарядів ядер атомів. Її початковий варіант, що базувався на періодичній залежності властивостей хімічних елементів від значень атомних мас, був розроблений російським та німецьким хіміками Д. І. Менделєєвим та Лотаром Маєром у 1869—1871 роках[1][2]. За цю розробку у 1882 році обидва хіміки отримали Медаль Деві від Лондонського королівського товариства.
