Відповідь:
Оцтова кислота C₂H₅COOH
Пояснення:
Дано: m(Розчину кислоти)=59.2 г w(Кислоти)=25% V(CO₂)=2.24 л
I. Запишемо рівняння реакції:
2R-COOH+Na₂CO₃ → 2R-COONa + CO₂↑ H₂O
II. За рівнянням видно, що кислота і вуглекислий газ у співвідношенні, як 2:1.
Тобто, 2n(R-COOH)=n(CO₂↑)
III. Запишемо формули // Виконаємо обчислення :
w(E)=m(E)/m(розчину) · 100%
m(E)=w(E)*m(розчину) / 100%
Знайдемо масу (true кислоти, адже вона розбавлена водою):
m(R-COOH)=59.2*25/100=14.8 g
Отже, складаємо пропорцію за кількістю речовини, але Mr(R-COOH) виражемо через х+Mr(COOH)=x+45 :
Вирішуємо це лінійне рівняння:
4.48(x+45)=14.8*22.4
4.48x + 201.6=331,52
4.48x= 331,52 - 201.6
4.48x=129.92
x=129.92/4.48=29 а.о.м
IV. Тепер визначаємо природу нашого радикалу:
Аліфатичний - має формулу CₙH₂ₙ₊₁COOH
Перевіряємо:
12n+1(2n+1)=29
12n+2n+1=29
14n=28
n=2 - підходить, бо має бути ціле число.
Підставляємо коефіцієнти (n=2) : C₂H₅COOH - це оцтова кислота.
*Поставте найкраще, будь ласка :)
Відповідь:
Оцтова кислота C₂H₅COOH
Пояснення:
Дано: m(Розчину кислоти)=59.2 г w(Кислоти)=25% V(CO₂)=2.24 л
I. Запишемо рівняння реакції:
2R-COOH+Na₂CO₃ → 2R-COONa + CO₂↑ H₂O
II. За рівнянням видно, що кислота і вуглекислий газ у співвідношенні, як 2:1.
Тобто, 2n(R-COOH)=n(CO₂↑)
III. Запишемо формули // Виконаємо обчислення :
w(E)=m(E)/m(розчину) · 100%
m(E)=w(E)*m(розчину) / 100%
Знайдемо масу (true кислоти, адже вона розбавлена водою):
m(R-COOH)=59.2*25/100=14.8 g
Отже, складаємо пропорцію за кількістю речовини, але Mr(R-COOH) виражемо через х+Mr(COOH)=x+45 :
Вирішуємо це лінійне рівняння:
4.48(x+45)=14.8*22.4
4.48x + 201.6=331,52
4.48x= 331,52 - 201.6
4.48x=129.92
x=129.92/4.48=29 а.о.м
IV. Тепер визначаємо природу нашого радикалу:
Аліфатичний - має формулу CₙH₂ₙ₊₁COOH
Перевіряємо:
12n+1(2n+1)=29
12n+2n+1=29
14n=28
n=2 - підходить, бо має бути ціле число.
Підставляємо коефіцієнти (n=2) : C₂H₅COOH - це оцтова кислота.
*Поставте найкраще, будь ласка :)
К 1860-м годам было известно, что соотношение количества атомов углерода и атомов водорода в молекуле бензола аналогично таковому у ацетилена, и эмпирическая формула их — CnHn. Изучением бензола серьёзно занялся немецкий химик Фридрих Август Кекуле, которому в 1865 году и удалось предложить правильную — циклическую формулу этого соединения. Известна история о том, что Ф. Кекуле представлял в своём воображении бензол в виде змеи из шести атомов углерода[3]. Идея же о цикличности соединения пришла ему во сне, когда воображаемая змея укусила себя за хвост. Фридриху Кекуле удалось в то время наиболее полно описать свойства бензола.