М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Roblox777
Roblox777
21.05.2022 18:01 •  Химия

Получение углекислого газа и изучение его свойств

👇
Ответ:
freeSkoM
freeSkoM
21.05.2022
CaCO3+2HCl=CaCl+CO2(стрелка вверх)x+H2O
CO2+H2O(стрелка которая указывает направо и налево)H2CO3
H2CO3+Ca(OH)2=CaCO3(стрелка вниз)+2H2O
Это бесцветный газ,не имеющий запаха,тяжелее воздуха в 1,5 раза
4,6(68 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
hopelless2124
hopelless2124
21.05.2022

а) FeCl3-соль образована слабым основанием-Fe (OH) 3 и сильной кислотой-HCl-гидролизуется по аниону, накапливаются Н (+) - среда кислая. в результате гидролиза образуется основная соль и кислота. Уравнение гидролиза:FeCl3 + HOH=FeOHCl2 + HCl в ионном виде:Fe (3+) + 3Cl (-) + HOH = FeOH (2+) + H (+) + 3Cl (-) ;

б) Na2S - соль образована сильным основанием-NaOH и слабой кислотой-H2S - гидролизуется по аниону, накапливаются OH (-) = >среда щелочная. Образуется кислая соль и щелочь. Уравнение гидролиза: Na2S + HOH = NaHS + NaOH в ионном виде: 2Na (+) + S (2-) + HOH=Na (+) + HS (-) + Na (+) + OH (-) ;

в) К2SO4 - соль образована сильным основанием-КОН и сильной кислотой - H2SO4-гидролизу не подвергается, т. к. не происходит связывания ионов.

г) СuCO3 - соль образована слабым основанием - Cu (OH) 2 и слабой кислотой - Н2 СО3. Т. к. СuCO3 - практически не растворим в воде, то гидролизу не подвергается.

Объяснение:

4,4(9 оценок)
Ответ:
КулБои
КулБои
21.05.2022

Жири

Жири добре відомі кожному з нас із повсякденного життя. Разом з білками й вуглеводами вони становлять основу харчування, є найефективнішим джерелом енергії. При повному окисненні 1 г жиру в організмі виділяється в середньому 38 кДж теплоти. Це вдвічі перевищує кількість енергії, яку «дає» така сама маса білка чи вуглеводу. Жири виконують різні біологічно важливі функції в організмах; є розчинниками для деяких вітамінів.

У природі зустрічаються тригліцериди, тобто повні естери. Ці сполуки є продуктами реакції естерифікації за участю всіх гідроксильних груп молекули гліцерину. Загальна формула тригліцериду:

СН2-О-СO-R

׀

СН-О-СO-R'

׀

СН2-О-СO-R" ,

де R, R', R" – вуглеводневі радикали (здебільшого – різні, але можуть бути й однаковими).

Жири найчастіше утворюють такі насичені й ненасичені кислоти:

пальмітинова С15Н31СООН, або СН3-(СН2)і4-СООН;

стеаринова С17Н35СООН, або СН3-(СН2)16-СООН;

олеїнова С17Н33СООН,

або СН3-(СН2)7-СН=СН-(СН2)7-СООН;

лінолева С17Н31СООН,

або СН3-(СН2)4-СН=СН-СН2-СН=СН-(СН2)7-СООН;

ліноленова С17Н29СООН,

або СН3-(СН2-СН=СН)3-(СН2)7-СООН.

Класифікація.За походженням жири поділяють на тваринні і рослинні. Тваринні жири – яловичий, свиняче сало, вершкове масло – містять переважно тригліцериди стеаринової та пальмітинової кислот. Жири морських ссавців і риб відрізняються високим вмістом естерів високоненасичених кислот (містять 4 і більше подвійних зв'язків у молекулах).

Рослинні жири звичайно називають оліями. Серед них найважливішими є соняшникова, оливкова, кукурудзяна, лляна. Вони містять в основному тригліцериди олеїнової та інших ненасичених кислот. У кокосовому і пальмовому жирах переважають естери насичених кислот.

Фізичні властивості.Тваринні жири, як правило, є твердими речовинами, а рослинні – рідинами. Жири нерозчинні у воді, але добре розчиняються в бензині, бензені, дихлоретані, інших органічних розчинниках. При струшуванні рідких жирів з водою утворюються емульсії (приклад такої емульсії – молоко).

імператури плавлення жирів залежать від того, якими кислотами вони утворені. Жири, що містять залишки насичених кислот, мають вищі температури плавлення і за звичайних умов є твердими. Тригліцериди ненасичених кислот – рідини.

Хімічні властивості.Жири виявляють такі самі властивості, що й інші естери.

Гідроліз є характерною реакцією для жирів і відбувається при температурі 200–250 °С і тиску, за наявності каталізаторів, а в живих організмах – за участю ферментів:

СН2-О-СO-R СН2-ОH R-COOH

׀ ׀

СН-О-СO-R' + 3Н2О → СН-ОH + R'-COOH

׀ ׀

СН2-О-СO-R" СН2-ОH R"-COOH

Тригліцерид (жир) гліцерин вищі карбонові кислоти

Якщо гідроліз жирів здійснювати при нагріванні за наявності лугів, то, крім гліцерину, утворюються суміші солей вищих кислот – мила (§ 20):

СН2-О-СO-R СН2-ОH R-COONa

׀ ׀

СН-О-СO-R' + 3NaOH → СН-ОH + R'-COONa

׀ ׀

СН2-О-СO-R" СН2-ОH R"-COONa

Тригліцерид (жир) гліцерин солі вищих карбонових кислот

Цей процес називається омиленням жирів; він є основним у виробництві мил.

Гідрогенізація. Рідкі жири, які мають у своєму складі залишки ненасичених кислот, можуть приєднувати водень і перетворюватися на тверді жири. Жир нагрівають до температури 160-240° С і пропускають крізь нього водень. При цьому рідка олія поступово перетворюється на твердий жир (його назва – саломас):

СН2-О-СО-С17Н33 СН2-О-СО-С17Н35

׀ ׀

СН-О-СО-С17Н33 +3Н2 → СН-О-СО-С17Н35

׀ ׀

СН2-О-СО-С17Н33 СН2-О-СО-С17Н35

рідкий жир (триолеїн) твердий жир (тристеарин)

Добавляючи до саломаса молоко, вершкове масло, вітаміни А і D, виробляють замінник вершкового масла – маргарин. Саломас використовують і для технічних потреб.

Гідрогенізація жирів важлива ще й тому, що з твердих жирів добувають якісне мило.


4,4(12 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Химия
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ