Полімери – це високомолекулярні сполуки в яких кількість мономерних ланок повинна бути достатньо великою. В більшості випадків кількість ланок можна вважати достатньою, щоб прирівняти молекулу до полімеру. Взагалі полімери утворюється з мономерів в ході реакцій полімеризації або поліконденсації.
До полімерів відносять природні сполуки: пілісахариди, каучук, білки, нуклеїнові кислоти та ін. Полімери відносять до органчних сполук, але існує багато неорганічних полімерів. Значну кількість полімерів виводять систетичним шляхом на основі елементів пиродного походження та най ших сполук, шляхом хімічних перетворень, реакцій полімеризації та полікондексації.
При температуре выше 1000°С восстанавливается до металлического цинка углеродом, угарным газом и водородом:
ZnO + C = Zn + CO;
ZnO + CO = Zn + CO2;
ZnO + H2 = Zn + H2O.
С водой не взаимодействует. Проявляет амфотерные свойства, реагирует с растворами кислот и щелочей:
ZnO + 2HCl = ZnCl2 + H2O;
ZnO + 2NaOH + H2O = Na2[Zn(OH)4].
При сплавлении с оксидами металлов образует цинкаты:
ZnO + CoO = CoZnO2.
При взаимодействии с оксидами неметаллов образует соли, где является катионом:
2ZnO + SiO2 = Zn2SiO4,
ZnO + B2O3 = Zn(BO2)2.
Получается при горении металлического цинка:
2Zn + O2 = 2ZnO;
при термическом разложении солей:
ZnCO3 = ZnO + CO2.