мономер нуклеиновых кислот - нуклеотид.
состоит нуклеотид из остатка моносахаридов (рибозы или дезоксирибозы), азотистых оснований - пуриновых и пиримидиновых (аденин, гуанин, цитозин, тимин или урацил), остатка ортофосфорной кислоты.
строение нуклеотида в ДНК:
1) азотистое остование (аденин, гуанин, цитозин, тимин)
2) моносахарид (дезоксирибоза)
3) ортофосфорная кислота
строение нуклеотида в РНК:
1) азотистое остование (аденин, гуанин, цитозин, урацил)
2) моносахарид (рибоза)
3) ортофосфорная кислота
Відповідь:
Через малу поширеність в природі переважно використовують синтезований карбід Силіцію. Уперше широкомасштабне виробництво SiC почав Едвард Гудріч Ачесон в 1890 році. Ачесон намагався виготовити штучні алмази нагріванням з суміші глини (силікату алюмінію) і порошкоподібного коксу (вуглецю) в залізній мисці. Блакитні кристали, які утворилися при цьому він назвав карборундумом , вважаючи, що це нова сполука вуглецю і алюмінію, схожа на корунд. Ачесон запатентував іб одержання порошку карбіду Силіцію 28 лютого 1893. Цілком можливо, що він назвав матеріал "карборунд" за аналогією з корундом, який є ще однією дуже твердою речовиною (твердість ів за шкалою Мооса).
Найпростішим виробництва є спікання кремнезему з вугле-цем в графітовій електропечі Ачесона при високій температурі 1600-25000 С [1]:
SiO2+3C 1600-2500˚C SiC + 2CO, (1.1)
Пояснення:
Ag⁺ + HCl = AgCl↓ + H⁺ (2-А)
NH₄⁺ + NaOH = NH₃↑ + Na⁺ + H₂O (3-Б)
CO₃²⁻ + H₂SO₄ = CO₂↑ + H₂O + SO₄²⁻ (4-В)