Хімічні зв'язки є результатом взаємодії електронів та ядер атомів і описуються квантовою механікою. В першій третині XX ст. зародилася окрема галузь хімії, предметом якої є вивчення структури молекул і кристалів за до квантово-механічних розрахунків: квантова хімія. Ця галузь набула особливо інтенсивного розвитку протягом кількох останніх десятиріч.Сучасного вигляду теорія хімічного зв'язку почала набувати після того, як Г. Льюїс та В. Коссель в 1916 р. відзначили, що атоми утворюють хімічний зв'язок для того, щоб доповнити свою електронну оболонку до певної «магічної» кількості електронів. Для гідрогену це число дорівнює 2, для атомів другого періоду — 8, третього — 18. Якщо розглядати лише зовнішню електронну оболонку, то для більшості елементів це число становитиме 8 (правило октету). Таке доповнення відбувається двома шляхами:
а) 3,4-диметил-3-гексен;
CH3
|
CH3 - CH2 - C = C - CH2 -CH3
|
CH3
б) 2,3,5-триметил-2-гексен;
CH3 CH3
| |
CH3 - C = C - CH2 - CH - CH3
|
CH3
в) 2,2,5,5- тетраметил-3-гексен;
CH3 CH3
| |
CH3 - C - CH = CH2 - C - CH3
| |
CH3 CH3
г) 2-метил-3,4-диэтил-3-гексен.
CH3 C2H5
| |
CH3 - CH - C = C - CH - CH3
|
C2H5
Объяснение:
Б) 1 (P2O5 как кислотный оксид может взаимодействовать с основными оксидами (Na2O) и с основаниями с образованием соответствующих солей)
В) 4 (MgCl2 взаимодействует с AgNO3 с образованием белого творожистого осадка (AgCl), что является качественной реакцией, MgCl2 также реагирует с KOH с образованием малорастворимого Mg(OH)2)