В твердому стані більшість солей утворюють іонні кристали, у вузлах кристалічної ґратки яких знаходяться катіони та аніони. В рідкому (розплавленому) стані солі більшості сильних кислот і основ перебувають у рівновазі між іонною дисоційованою формою та недисоційованою молекулярною. Чим сильнішою є кислота та основа, що утворили сіль, тим більше така рівновага зміщена в сторону іонної форми.Більшість солей є іонними сполуками і використання структурних формул для них є некоректним, оскільки хибно передає будову речовини. Тим не менше, у навчальних цілях інколи умовно зображають структурні формули солей з ковалентними зв'язками між атомами. В таких випадках виходять з формул відповідних кислот або основ, заміняючи в них кислотні атоми Гідрогену на атоми металу або гідроксильні групи основ на кислотні залишки. Для прикладу наведемо структурні формули фосфату кальцію, гідрокарбонату барію і основного карбонату міді:
Объяснение:
M(Fe2O3) = 160 г/моль
n(Fe2O3) = m/M = 32 г/160 г/моль = 0,2 моль
M(Fe) = 56 г/моль
n(практ.Fe) = m/M = 20,81 г/56 г/моль = 0,3716 моль
Из УХР следует, что n(теор.Fe)=2n(Fe2O3)
n(теор.Fe) = 2*0,2 моль = 0,4 моль
η(Fe) = n(практ.Fe)/n(теор.Fe)*100%
η(Fe) = 0,3716 моль*100%/0,4 моль = 92,9%
Можно выход найти по массе:
m(теор.Fe) = n(теор.Fe)*M(Fe)= 0,4 моль*56 г/моль = 22,4 г
η(Fe) = m(практ.Fe)*100%/m(теор.Fe) = 20,81 г*100%/22,4 г = 92,9%
ответ: 92,9%