потому что смотри Уксусная кислота сильнее чем карбонатная но слабее чем ортофосфатная
Объяснение:
ось дивись в нас виходить що на малюнку показано, що оцтова кислота має 2 кисня з якиз один зтягує густину а інший доповнює втрату.
У випадку карбонатної кислоти в нас 3 кисня: з якиз один стягує (при чому стягує з такою ж силою як і кисень в оцтовій кислоті.
А 2 кисня доповнюють при чому кожен кисень доповнює на половину меньше ніж кисень у оцтової кислоти. І виходить чим більше кисень віддав на доповнення тим меньше у нтого залишається "сили" щоб тримати водень і тим сильніше кислота дисоціює. У оцтовій кислоті кисень один зробив всю роботу (віддав багато сили). А у Карбонатній 2 кисня зробили туж саму роботу, отже кожен віддав меньше. Виходить що у карбонатній кислоті залишилось у киснів більше сили і вони тримаються водні біля себе сильніше і дисоціація не дуже велика.
А кисень у оцтовій кислоті "втомився" і дуже слаюо тримає водень і кислота сильніша бо сильніше дисоціює. Розчину вигідніше щоб утворилась слабша кислота бо слабша кислота слабше дисоціює і в розчині меньше катіонів гідрогену. А коли сильна кислота залишається в розчині то катіонів більше. Саме тому утворюється сіль сильної кислоти а чиста слабка кислота.
А коли в нас H3PO4 то вона сильніша. Тому вона й залишаються і вигляді солі. Боя кщо утвориться H3PO4 то вона буде сильніше дисоціювати ніж оцтова і в розчині буде більше гідрогену. Саме тому реакція
Zn3(PO4)2 + CH3COOH не йде бо все зводиться до принципу мінімуму енергії.
а реакція
ZnCO3 + 2CH3COOH H2CO3 + Zn(CH3COO)2
з подальшим розкладом карбонатно кислоти
m(чист)=25*0.98=24.5г
n(C)=24.5/25=0.98 г/моль
n(CuO)=40/(64+16)=0.5 г/моль - в недостатке
n(Cu)=0.5 г/моль
m(Cu)=0.5*64=32 г