Крохмаль
Целюлоза
( С6Н10О5)n
Физичні властивості крохмалу:
Білий порошок, не розчинний у воді, набрякає у гарячій воді, утворюючи колоїдні розчини.
Физичні властивості целюлоза::
Волокниста речовина, не розчинна у воді, стійка до розчинів кислот, лугів й слабких окиснювачів. Обвуглюється концентрованою Н2SO4.
хим.властывости крох:
1. Повний гідоліз (кислотний):
(С6Н10О5)n (крохмаль) → (С6Н10О5)n (декстрини) → С12Н22О11 (мальтоза) → С6Н12О6 (глюкоза)
2. Ферментативний гідроліз
(С6Н10О5)n + Н2О → С2Н5ОН + 2СО2
3. Якісна реакція: поява синього забарвлення із спиртовим розчином йоду.
хим.власт. целюлоза:
1. Гідроліз:
а) під дією ферментів в організмі;
б) під дією кислот в лабораторії.
2. Горіння:
(С6Н10О5)n + nО2 → nН2О + nСО2.
3. Термічний розклад: без доступу повітря на метанол, ацетон, оцтову кислоту.
сахароза:
Сахаро́за, іноді цукро́за , також буряковий цукор, тростинний цукор, α-D-глюкопіранозил-β-D-фруктофуранозид, С12Н22О11 — важливий дисахарид. Білий, без запаху, кристалічний порошок з солодким смаком. Найвідоміший і широко застосовується у харчовій промисловості(цукор). Молекула сахарози складається із залишків молекул глюкози і фруктози.
Дуже поширена у природі — синтезується у клітинах усіх зелених рослин і нагромаджується в стеблах, насінні, плодах і коренях рослин. Вміст її в цукровому буряку складає 15-22 %, в цукровій тростині — 12-15 %. Ці рослини є основними джерелами отримання цукрози, звідси виникли і її назви — тростинний цукор і буряковий цукор. Її багато в кленовому і пальмовому соку, в кукурудзі — 1,4-1,8 %, картоплі — 0,6, цибулі — 6,5, моркві — 3,5, дині — 5,9, персиках і абрикосах — 6,0, апельсинах — 3,5, винограді — 0,5 %. Міститься в соку берези та деяких фруктах.
Термін «цукроза» було вперше застосовано в 1857 році англійським хіміком Вільямом Міллером
Объяснение:
Дано:
V(O2)= 1,12 л
Δm(Сu) - ?
Решение.
Нитрат меди (ІІ) диссоциирует согласно уравнению:
Сu(NO3)2 ⇄ Cu²⁺ + 2NO₃⁻ (1)
При электролизе водного раствора нитрата меди (ІІ) на инертных электродах протекают следующие процессы:
K(–): Cu²⁺ + e⁻ = Cu; (2)
А(+): 2H₂O – 4e⁻ = 4H⁺ + O2↑ (3)
Сокращенное ионное уравнение электролиза:
2Cu⁺ + 2H2O = 2Cu + 4H⁺ + O2↑ (4)
Молекулярное уравнение:
2Cu(NO3)₂ + 2H2O = 2Cu + 4HNO3 + O2↑ (5)
Итак, в ходе электролиза раствора нитрата меди (ІІ) на инертных электродах будут выделяться медь (на катоде) и кислород (на аноде).
Увеличение массы катода происходит за счет выделения меди на катоде.
n(O2) = V(O2)/Vm = 1,12 л/22,4 л/моль = 0,05 моль
Из схемы (5) ОВП видно, что n(Cu) = 0,5n(O2)
n(Cu) = 0,5*0,05 моль = 0,025 моль
m(Cu) = n*M = 0,025 моль*64 г/моль = 1,6 г
ответ: 1) 1,6 г
