Застосування оцтової кислоти досить різноманітне. У хімічній промисловості з неї виробляють пластичні маси, різні барвники, лікарські речовини, штучне волокно (ацетатний шовк), незаймисту кіноплівку та багато інших речовин. Солі оцтової кислоти — ацетати алюмінію, хрому, феруму — застосовують як протраву при фарбуванні тканин. Оцтова кислота має широке застосування і як розчинник.
У харчовій промисловості застосовується як консервант, регулятор кислотності та смакова приправа; в Європейській системі харчових добавок оцтова кислота має код E260.[7]
Кислота застосовується при солянокислотних обробленнях привибійних зон пласта як стабілізатор (з метою стабілізації продуктів реакції) від випадання складновилучуваних гелеподібних сполук заліза (осаду). Залежно від вмісту заліза в кислотному розчині (від 0,01 до 0,5%) беруть 1—3% оцтову кислоту. Для приготування робочих розчинів використовують як синтетичну кислоту, так і лісохімічну технічну очищену.
Не знаю то это или нет.
Закономерность построения химических соединений можно связать с закономерностью существования такого химического свойства, как валентность. Для вычисления химической формулы вещества необходимо знать валентность его составляющих. Зная валентность азота и кислорода можно найти химическую формулу того или иного соединения. К примеру, если валентность азота равна 1, то формула соединения - N2O (валентность кислорода - 2, наименьшее общее кратное - 2. 2 делим на валентность азота и получаем его индекс в соединении (2). Делим 2 на валентность кислорода и узнаем его индекс (1)). Таким образом, можно рассчитать формулу любого химического соединения.
это йодовородистая кислота - hi