В літературних творах і народній творчості зустрічаються досить часто речовини і хімічні явища. А письменники та поети ці хімічні явища описують у свої віршах та творах.
Іван Котляревський при написанні “Енеїди” опирався на хімічні знання:
Смола там в пеклі клекотіла
І грілася все в казанах,
Живиця, сірка, нефть кипіла;
Палав огонь, великий страх!
В романi Жуля Верна «Таємничий острів».
В цьому творі письменником описано кілька хімічних процесів, наприклад отримання нітрогліцерину: «… Здобувши азотну кислоту, Сайрес Сміт підлив до неї гліцерин, попередньо згустивши його випарюванням на водяній бані, і отримав кілька пінт жовтуватої маслянистої рідини ».
C₃H₅(OH)₃ + 3HNO₃ = C₃H₅(NO₂)₃ + 3H₂O
У тому ж творі Жюль Верн розглядає воду як ефективне паливо майбутнього. Проводячи електроліз води, отримують водень і кисень: «… Яке паливо замінить вугілля? -Вода, – відповів інженер. -Вода? – перепитав Пенкроф. Так, але вода, розкладена на складові частини, пояснив інженер. – Без сумніву, це буде робитися за до електрики, яка в руках людини стане могутньою силою …. ».
2H₂O = 2H₂ + O₂
Артур Конан Дойл у творі “Собака Баскервілів” також використовує хімію.
«… Так! Це була собака, величезна чорна, як смола. Але такої собаки ще ніхто з нас, смертних, не бачив. З її пащі вирвалося полум’я, очі метали іскри, по морді і загривку мерехтів переливчастий вогонь. Ні в чиєму мозку не могло виникнути бачення більш страшне, більш огидне, ніж ця пекельне істота, що вискочила на нас з туману … Страшний пес, завбільшки з молоду левицю. Його величезна паща все ще світилася блакитним полум’ям, глибоко посаджені дикі очі були обведені вогненними колами. Я доторкнувся до цієї голови, що світилася, і, віднявши руку, побачив, що мої пальці теж засвітилися в темряві – Фосфор, – сказав я » … собака вискочила з туману, в темряві, з пащі виривалося полум’я, по морді і загривку мерехтів переливчастий вогонь.
Цього не може бути, тому що фосфор самозаймається.
Світіння білого фосфору пояснюється повільним окисленням киснем повітря.
Це один із прикладів реакцій, при яких хімічна енергія перетворюється в світлову (фосфоресценція).
4Р + 5О₂ = 2Р₂О₅
У цьому творі допущена суттєва хімічна помилка. Фосфор – речовина отруйна. Використання її на тваринах неможливе, тому собака була покрита не фосфором!
Олександр Пушкін також не залишився осторонь від опису хімічних процесів. У його творчості ми знаходимо такі рядки:
1 Отстаивание - это разделение жидкой грубодисперной системы(эмульсии,суспензии) на составляющие её фазы под действием силы тяжести. 2. Делительная воронка - это сосуд конической формы,компонент лабораторной посуды,применяемой в подавляющем большинстве приборов для разделения органической и неорганической фаз несмешивающихся жидкостей, как, например , для проведения органического синтеза, снабжается пробками из пластика и стекла и не имеет нижнего керна; простое устройство для жидкостной экстракции.
Кожного дня ми гаємо речовини і хімічні явища.
В літературних творах і народній творчості зустрічаються досить часто речовини і хімічні явища. А письменники та поети ці хімічні явища описують у свої віршах та творах.
Іван Котляревський при написанні “Енеїди” опирався на хімічні знання:
Смола там в пеклі клекотіла
І грілася все в казанах,
Живиця, сірка, нефть кипіла;
Палав огонь, великий страх!
В романi Жуля Верна «Таємничий острів».
В цьому творі письменником описано кілька хімічних процесів, наприклад отримання нітрогліцерину: «… Здобувши азотну кислоту, Сайрес Сміт підлив до неї гліцерин, попередньо згустивши його випарюванням на водяній бані, і отримав кілька пінт жовтуватої маслянистої рідини ».
C₃H₅(OH)₃ + 3HNO₃ = C₃H₅(NO₂)₃ + 3H₂O
У тому ж творі Жюль Верн розглядає воду як ефективне паливо майбутнього. Проводячи електроліз води, отримують водень і кисень: «… Яке паливо замінить вугілля? -Вода, – відповів інженер. -Вода? – перепитав Пенкроф. Так, але вода, розкладена на складові частини, пояснив інженер. – Без сумніву, це буде робитися за до електрики, яка в руках людини стане могутньою силою …. ».
2H₂O = 2H₂ + O₂
Артур Конан Дойл у творі “Собака Баскервілів” також використовує хімію.
«… Так! Це була собака, величезна чорна, як смола. Але такої собаки ще ніхто з нас, смертних, не бачив. З її пащі вирвалося полум’я, очі метали іскри, по морді і загривку мерехтів переливчастий вогонь. Ні в чиєму мозку не могло виникнути бачення більш страшне, більш огидне, ніж ця пекельне істота, що вискочила на нас з туману … Страшний пес, завбільшки з молоду левицю. Його величезна паща все ще світилася блакитним полум’ям, глибоко посаджені дикі очі були обведені вогненними колами. Я доторкнувся до цієї голови, що світилася, і, віднявши руку, побачив, що мої пальці теж засвітилися в темряві – Фосфор, – сказав я » … собака вискочила з туману, в темряві, з пащі виривалося полум’я, по морді і загривку мерехтів переливчастий вогонь.
Цього не може бути, тому що фосфор самозаймається.
Світіння білого фосфору пояснюється повільним окисленням киснем повітря.
Це один із прикладів реакцій, при яких хімічна енергія перетворюється в світлову (фосфоресценція).
4Р + 5О₂ = 2Р₂О₅
У цьому творі допущена суттєва хімічна помилка. Фосфор – речовина отруйна. Використання її на тваринах неможливе, тому собака була покрита не фосфором!
Олександр Пушкін також не залишився осторонь від опису хімічних процесів. У його творчості ми знаходимо такі рядки:
И дале мы пошли – и страх обнял меня…
Тогда услышал я (о диво) запах скверный,
Как будто тухлое разбилось яицо,
Иль карантинный страж курил жаровней серной.
Это ничто иное, как сероводород. H₂S