Объяснение:
Жесткость воды определяется содержанием в ней растворенных солей кальция и магния. Она подразделяется на временную (если в ней присутствуют карбонаты и гидрокарбонаты) и постоянную (если растворены сульфаты, хлориды и т.д) .
Временную жесткость как раз и можно устранить кипячением, жесткость уменьшится за счет выпадения в осадок части солей. Это мы наблюдаем при кипячении воды в чайнике.
Ca(HCO₃)₂ ¹⁰⁰°⇒ CaCO₃↓ + CO₂↑ + H₂O.
Фильтрование отделяет только взвешенные частицы, они в жесткость не входят. Отстаивание снижает жесткость совсем незначительно, только при высокой жесткости за счет разности в растворимости при разных температурах. Озонирование применяется для обеззараживания воды, не меняя ее жесткости.
Постоянную жесткость убирают системами водоподготовки с использованием ионообменных смол.
За складом солі поділяються на середні (нормальні), кислі, оснóвні, по- двійні, змішані і комплексні.
За смаком солі поділяються на солоні, гіркі, кислі і навіть солодкі. Деякі солі не мають смаку.
Солі можуть бути усіх кольорів веселки, але більшість з них – білі.
Солі Натрію, Калію, Магнію, Кальцію, Цинку, Барію, Алюмінію – пе- реважно білі;
Солі Купруму – зелені або сині;
Солі Хрому – зелені, сині, жовті або оранжеві;
Солі Феруму – світло-зелені, жовті або бурі;
Солі Ніколу – світло-зелені;
Солі Кобальту – рожеві.
Найзнаменитіша середня сіль– натрій хлорид (NaCl).
Вот ответ:
дай лучший ответ