Процес розчинення – це взаємодія частинок розчиненої речовини з молекулами розчинника, який супроводжується виділенням або поглинання теплоти.
Голандський хімік Я. Х. Вант-Гофф і німецький хімік В. Оствальд довели дифузію газів. Шведський учений С. А. Арреніус (1859 – 1927) довів наявність фізичного процесу дифузії у розчинах. Підтвердженням цього є рівномірне забарвлення розчинів під час розчинення забарвлених речовин.
Дифузія купрум (ІІ) сульфату Рис.18. Дифузія купрум (ІІ) сульфату. Д. І. Менделєєв створив хімічну теорію розчинів. Згідно з цією теорією під час розчинення утворюються сольвати – нестійкі хімічні сполуки розчиненої речовини з розчинником (у разі водних розчинів – гідрати). Особливо схильні до гідратації йони. Йони приєднують полярні молекули води, в результаті утворюються гідратовані йони. Багато з таких гідратованих йонів неміцні й легко розкладаються.
Якщо, наприклад, кухонну сіль помістити у воду, то можна помітити, як маса твердої речовини поступово зменшується. У процесі розчинення молекули води притягуються своїми негативними полюсами до позитивно заряджених йонів натрію, а позитивними полюсами – до негативно заряджених хлорид-іонів. У результаті цього зв’язок між йонами в солі послаблюється й кристалічна решітка руйнується. У розчині утворюються тимчасові сполуки гідрат-іони Натрію та гідрат-іони Хлору.
Объяснение:
2Mg + O₂ = 2MgO (тип хим.реакции - соединение)
сложное вещество: MgO оксид магния (класс - оксиды);
Mg + 2HCl = MgCl₂ + H₂↑ (тип хим.реакции - замещение)
сложные вещества: HCl хлороводород (класс - кислоты) ;MgCl₂ хлорид магния (класс- соли) ;
CuO + 2HNO₃ = Cu(NO₃)₂ + H₂O (тип хим.реакции - обмена)
сложные вещества: CuO оксид меди(II) (класс - оксиды); HNO₃ азотная кислота (класс - кислоты); Cu(NO₃)₂ нитрат меди(II) (класс- соли); H₂O вода (класс- оксиды)
CaCO₃ = CaO + CO₂↑ (тип хим.реакции - разложения)
сложные вещества: CaCO₃ карбонат кальция (класс - соли); CaO оксид кальция (класс - оксиды); CO₂ оксид углерода(IV) (класс- оксиды).