Книга больше похожа на брошюрку, нежели на книгу. И какого же было моё удивление, что здесь не один рассказ, а целых три разных рассказа. Соответственно и по объёму они все довольно коротенькие. Хотя книга, как мне показалось на первый взгляд и так маленькая, куда же здесь ещё и на три повествования её делить...
Что касается "Тайны египетской гробницы", то судя из названия и помня о том, что автор данного рассказа - королева в жанре детектива, я ожидала, что здесь будет что-то особенное.
Но честно сказать, была немного разочарована. Во-первых, как мне кажется, данное произведение можно было бы доработать и оно действительно было бы как захватывающая полноценная интересная книга. А здесь же все события скомканы и разворачиваются слишком уж быстро, отсюда веет и какой-то неправдоподобностью описываемого (хотя идея рассказа сама по себе неплохая).
Во-вторых, у меня невольно созрел во а Агата Кристи вообще о чём-нибудь ещё пишет, кроме Пуаро и мисс Марпл - двух гениев, которые не успеют ещё прийти на место преступления уже знают, кто убийца?!
А так в целом, стиль написания у автора очень читается книга быстро на одном дыхании, а так как книга ещё к тому же и короткая, то буквально за один час по времени я её прочитала.
До этого, честно сказать, ещё не читала книг данной писательницы, смотрела только сериал в далёком детстве. Но читать книги, как оказалось, не менее интересно, чем смотреть фильм по мотивам книги.
Книга в своём роде интригующая, но, как я уже сказала, могла бы быть чуточку подлиннее и поразвёрнутее, тогда было бы ещё интересней её читать. А так веет какой-то недоработанностью. Оценку свою я всё таки поставлю ей положительную, но далеко не высшую из-за этого само
Объяснение:
У трагедії "Гамлет" (1601) Вільям Шекспір, переробивши сюжет середньовічної легенди і старої англійської п'єси про принца Амлете, відобразив трагедію гуманізму в сучасному світі. Гамлет, принц данський, — прекрасний образ гуманіста, який зіткнувся з реальним світом, де панує обман. Підступне вбивство батька Гамлета розкриває перед сином те зло, яке панує у державі. Помста за вбивство батька для Гамлета перетворюється на синівський обов'язок, кровну помсту. Гамлет не може змиритися з існуючою несправедливістю. Жадання помсти стає для нього не просто особистою справою, а переростає у велике історичне завдання — відновлення справедливості у країні.
Проте в цій боротьбі Гамлет докоряє собі за повільність і бездіяльність. Іноді висловлюється думка про те, що Гамлет — не вольова людина, а мислитель гач, який не здатний на рішучі дії. Але це не так.
В образі головного героя показана та сила почуттів, якою вирізнялися люди епохи Відродження. Він важко переживає загибель батька і зрадницьке заміжжя матері. Гамлет любить Офелію, але не знаходить поруч із нею щастя. Його жорстокість і образливі слова свідчать про силу любові до Офелії та розчарування.
Гамлет відрізняється благородством, він мислить і діє, виходячи з високих гуманістичних уявлень про людину. Саме такими високими моральними вимогами до людини пояснюється його стан, який є результатом зіткнення з навколишнім світом брехні, зла, зради і блюзнірства.
Гамлет здатний на міцну і вірну дружбу. У своїх переконаннях він стоїть осторонь від феодальних уявлень. Людей він цінує за особисті якості, а не за статус у суспільстві. Єдиним його близьким другом є студент Гораціо. Гамлету властиве зневажливе ставлення до царедворців, проте він знаходить багато загального з людьми мистецтва — акторами. Його любить народ, про що з тривогою говорить король