Знайомство читача з головним героєм драми Фрідріха Шиллера «Вільгельм Телль» відбувається на початку твору. Автор зобразив його на березі мальовничого озера в той час, коли Вільгельм прислухався до розмови човняра і селянина, який тікав від слуг намісника. Героя дуже схвилювала розповідь селянина про те, як він, захищаючи свою дружину від свавілля загарбників, зарубав нападника сокирою. Вільгельм Телль приєднується до розмови і теж просить човняра переправити селянина на той берег, але той боїться негоди. На його відмову Вільгельм відповідає, що «Про себе смілий думає востаннє, на Бога здайся й гнаного врятуй!». А коли і цей аргумент не діє на рибалку, він сам сідає до човна і рятує втікача.
В стародревние годы в некоем царстве, не в нашем государстве, случилось одному солдату у каменной башни на часах стоять; башня была на замок заперта и печатью запечатана, а дело-то было ночью.
Ровно в двенадцать часов слышится солдату, что кто-то кричит из этой башни:
— Эй, служивый!
Солдат спрашивает:
— Кто меня кличет?
— Это я — черт, — отзывается голос из-за железной решетки, — тридцать лет как сижу здесь не пивши, не евши.
— Что же тебе надо?
— Выпусти меня на волю. Как будешь в нужде, я тебе сам пригожусь; только помяни меня — и я в ту же минуту явлюсь к тебе на выручку.
Солдат тотчас сорвал печать, разломал замок и отворил двери — черт выскочил из башни, взвился кверху и сгинул быстрее молнии.
ответ: ал васка тыңдайды және жейді. (и.а. крыловтың иллюстрациясы)
ал заттар әлі де бар. (и. крыловтың дәйексөзі. мәселе мынада: барлық келіссөздер мен уәделерге қарамастан, сөйлесуден басқа ештеңе жоқ.)
қырыққабат сорпасы қайда, бізді осы жерден іздеңіз. (орыс мақалдары ң қай жерде жүрсе де жақсы және бай өмір сүруге тырысатынын білдіреді.)
объяснение: