Отзыв на произведение Зощенко "Встреча".
Я прочитала данное произведение достаточно быстро. Я понимаю главного героя, что он не хотел идти с попутчиком. Мне понравилось то, что незнакомец догнал рассказчика и несмотря на то, что он убегал, догнал его, указав на короткий путь до Алупки.
Можно понять рассказчика, который сомневается в бескорыстной , он не может понять, что же послужило поводом такого поступка незнакомца. Но и то, что рассказчик не верит всем, меня задевает, ведь многие на бескорыстные поступки.
Рекомендую к прочтению данный рассказ.
Объяснение:
Образ Іллі Муромця в літературі уособлює силу, відвагу, мужність і честь. Реальність цього персонажу давно вивчена й доведена, що не залишає сумнівів про справжнє життя та подвиги славного героя.
Народився Ілля в селі Карачарово, поблизу міста Мурома та був єдиним сином у родині батьків-селян. Від свого народження він не міг володіти ані руками, ані ногами. Билини про Іллю Муромця розповідають про те, що до тридцяти трьох років він залишався фізично слабким, поки одного разу в будинок не зайшли три старці. В хаті більше нікого не було, і вони попросили Іллю подати їм води. Господарю дуже хотілося напоїти мандрівників, він опустив свої ноги на підлогу та раптом відчув у них силу, зміг встати на них. Подав мандрівникам чашу з водою. Старці не стали пити самі, але сказали, щоб він сам зробив це. Вода виявилася цілющою, тож випивши її, Ілля опинився повністю здоровим. Він випив воду ще раз і відчув у собі величезну нелюдську силу. Тоді старці веліли надпити ще води, щоб зменшити її.
Ілля Муромець — це богатир, подвиги якого захоплюють і оспівуються людьми. Він сильний, безстрашний, рішучий та мудрий витязь. Ніколи не звертає з обраного шляху, завжди рухається прямо, не уникаючи перешкод і небезпек. Є захисником землі руської, свято оберігаючи свій народ від нападів ворогів. Справедливий і чесний, він не женеться за владою та багатством, залишаючись простим воїном, готовим захищати й боронити свою рідну землю.
Билини розповідають про те, що він був вірянином-християнином. За деякими джерелами, після того як богатир закінчив своє служіння країні, через важке поранення в віці п’ятдесяти років він став проводити свої дні в монастирі, постригшись у ченці.
Це був відданий, безстрашний захисник, який має безмежну любов до своєї батьківщини, народу та свого служіння.