Але найбільше мене вразив твір Миколи Гоголя під назвою «Шинель».
У цьому надзвичайно цікавому творі мова ведеться про так звану маленьку людину. Причому цей маленький чоловік, як мені подумалося під час прочитання, це не окрема особистість, це скоріше загальний образ людини, яка існувала завжди, в тому числі і в сучасному світі. Маленька людина в розумінні Гоголя – це особистість, з одного боку, повністю нешкідлива, правильна, логічна і мудра. З іншого ж боку, маленький чоловік мав деякі особливості, що робило його чужим для всіх тих, хто його оточував. Приміром, він боявся розвитку, надмірної відповідальності, не хотів приймати серйозних рішень і займатися чимось новим, чимось, чим до цього він не займався. У той же час мрія у нього була така ж маленька – купити собі шинелю. На жаль, цій мрії судилося збутися лише на один день, адже вже незабаром у маленької людини шинель вкрали. Більше того, йому ніхто не захотів до повернути. Все це призвело до трагічної смерті.
Цей твір мені сильно сподобався тому, що він прагне навчити чогось того, хто його читає. Насправді, вже цього не мало, адже вчить цей твір досить корисним речам. По-перше, він вчить ставитися терпимо до тих, хто вас оточує. Навіть якщо хтось від вас сильно відрізняється, це зовсім не привід насміхатися чи зневажати цю людину, адже у нього є почуття, емоції. В деяких випадках він може навіть не пережити таке ставлення. По-друге, завжди слід допомагати тим, хто опиняється у важких життєвих ситуаціях. Іноді людина не може впоратися зі своїми проблемами самостійно, тоді їй потрібно до адже і вам самим коли-небудь може знадобитися ефективна до Крім інтересу, який викликав в мене твір Миколи Гоголя під назвою «Шинель», я також можу виділити його високу повчальність. Цей твір вчить ставитися до людей набагато терпиміше, спокійніше і поважніше. Письменникові вдалося показати образ людини, яка зовсім не була поганою, але чомусь страждала. Цієї людини стає дуже шкода, в цьому і полягає повчальність.
Марья Кириловна очень красивая собой молодая девушка. Она мягкая, скромная, романтичная, но с аристократическими предрассудками, так как сначала она не обращает никакого внимания на молодого француза. Характер Маши очень хорошо виден в сцене, когда она отвергает Дубровского и остается верна своему нелюбимому мужу князю Верейскому. Героиня очень любящая, нежная, мягкая, верная девушка. Со всеми она обходится хорошо, ко всем проникнута любовью и уважением. И даже к отцу, который выдает ее замуж за нелюбимого жениха. Я бы тоже хотела быть такой верной и благородной, как и Марья Кириловна Троекурова. А если бы я была художником, то изобразила бы Машу и Дефоржа, когда они вместе проводили время, когда Дефорж учил ее музыке. Ведь тогда они оба были счастливы и у каждого из них на моей картине были бы радостные, счастливые, влюбленные лица.
Мне понравился роман А.С. Пушкина «Дубровский» и особенно запомнилась Марья Кириловна,молодая, но с несчастной судьбой, девушка.