У 1964 році, коли відзначався 150-річний ювілей Великого Кобзаря, 196 населених пунктів СРСР носили ім’я Шевченка. Нині в Україні 164 населені пункти названі на честь Тараса Шевченка. У Казахстані його ім’я носить Форт-Шевченка, з 1964 по 1991 роки місто Актау мало назву Шевченко. Також назву Шевченко носять 3 села, 4 селища і 8 хуторів в Адигеї, Башкортостані, Краснодарському краї та 8 областях Російської Федерації, і село у Рибницькому районі Придністров'я.
2)
Твори Шевченка перекладені на мову есперанто
Поезію Тараса Шевченка перекладено більш ніж ста мовами світу. Серед них — японська, корейська, арабська і міжнародна мова есперанто. Найбільше перекладів було здійснено російською, німецькою, польською, англійською мовами.
3)
Шевченко був модником
Образ Шевченка часто малюють у вигляді такого собі вусатого чолов’яги у шапці і свиті. Дослідники біографії митця не погоджуються з таким однобоким трактуванням його постаті. Так, Шевченко був у душі демократ, і не любив надмірної пишності. Втім, під час життя у Петербурзі, коли він став модним портретистом і почав заробляти добрі гроші, Шевченко одягався досить модно. Зокрема, у своєму щоденнику він написав про особливе задоволення від придбання гумового плаща-макінтоша, який тоді коштував 100 карбованців. (Для порівняння – працюючи в археологічній комісій Шевченко заробляв 150 карбованців на рік).
4)
У Шевченка міг бути син
Кобзар мав дружні стосунки з українським вченим Михайлом Максимовичем. Під час відвідин його у Москві познайомився з молодою дружиною Михайла – Марією. Жінка обіцяла посприяти у пошуках нареченої для поета. Між ними зав’язалися теплі стосунки, вони багато листувалися. А деякі дослідники припускають, що Тарас Григорович навіть дуже зблизився з Марією Максимович, бо через дев’ять місяців після відвідин поета у неї народився син. До цього дітей у Максимовичів не було. Втім, інші дослідники наполягають, що Шевченко ніколи б не переступив цієї межі, адже був вірним другом.
5)
Рекордна кількість пам’ятників
1384 пам’ятники Кобзареві встановлено на території від Бразилії до Китаю. Це друге місце за кількістю пам’ятників одній особі. Найбільше на Землі, вважають дослідники, існує монументів Ісусу Христу. Щоправда, є версія, за якою другим за кількістю пам’ятників вважають Володимира Леніна. Але останнім часом, принаймні, в Україні їхня кількість значно зменшилася.
Учитель-это в первую призвание,которые могут нести только определённые люди.Ведь учитель,это тот человек,который тратит свою жизнь,для того,чтобы дать её другим,сделать из детей достойных людей. Конечно всем запоминаются учителя,которые с вами были либо строги,либо добры,но любят конечно же добрых. Лидия Михайловна безусловно добрейший человек,альтруист и настоящий учитель,она на сочувствие,от чего её просто разрывает из-за жалости к мальчику,который пытается учиться и заработать денег на пропитание.Она проявляет к нему чуть ли не материнское тепло,она его жалеет и искренне хочет Подводя итоги.Бывают учителя:добрые,злые,строгие,мягкие,не важно,главное, чтобы они были учителями по призванию,которые искренне хотят,научить детей.Запомнятся все учителя,которые нас учили и через много лет,когда сидя за одним столом с одноклассниками,вы будете их вспоминать,кого-то добрым словом,кого-то нет,но все равно на душе будет тепло от школьных воспоминаний и несмотря на злых или добрых учителей вы будете их любить.
(Сочинение написано почти на коленке,ибо спешу,поэтому немного его переделай и обрати больше внимание на текст и образ Лидии Михайловны)
1)пленен, я очарован, Ненаглядная, тобой, Я навек к тебе прикован Цепью страсти роковой. Я твой раб, моя царица! Всё несу к твоим ногам, Без тебя мне мир темница. О, внемли моим словам: Несурово, хоть ошибкой На страдальца посмотри И приветливой улыбкой Хоть однажды подари! Я люблю; ужель погубишь Ты меня, не полюбя? Полюби! — когда полюбишь, Буду жить лишь для тебя! Лишь твои живые очи, Ручку, ножку, локон, стан Вспоминать и дни и ночи Буду, страстный как волкан; И покуда будет биться Жизнь в пылающей крови, Лишь к тебе, моя царица, Буду полн огнем любви. О, скажи, краса младая, Мне хоть слово; но молю: Полюби, не отвергая Так, как я тебя люблю!
1)
180 населених пунктів
У 1964 році, коли відзначався 150-річний ювілей Великого Кобзаря, 196 населених пунктів СРСР носили ім’я Шевченка. Нині в Україні 164 населені пункти названі на честь Тараса Шевченка. У Казахстані його ім’я носить Форт-Шевченка, з 1964 по 1991 роки місто Актау мало назву Шевченко. Також назву Шевченко носять 3 села, 4 селища і 8 хуторів в Адигеї, Башкортостані, Краснодарському краї та 8 областях Російської Федерації, і село у Рибницькому районі Придністров'я.
2)
Твори Шевченка перекладені на мову есперанто
Поезію Тараса Шевченка перекладено більш ніж ста мовами світу. Серед них — японська, корейська, арабська і міжнародна мова есперанто. Найбільше перекладів було здійснено російською, німецькою, польською, англійською мовами.
3)
Шевченко був модником
Образ Шевченка часто малюють у вигляді такого собі вусатого чолов’яги у шапці і свиті. Дослідники біографії митця не погоджуються з таким однобоким трактуванням його постаті. Так, Шевченко був у душі демократ, і не любив надмірної пишності. Втім, під час життя у Петербурзі, коли він став модним портретистом і почав заробляти добрі гроші, Шевченко одягався досить модно. Зокрема, у своєму щоденнику він написав про особливе задоволення від придбання гумового плаща-макінтоша, який тоді коштував 100 карбованців. (Для порівняння – працюючи в археологічній комісій Шевченко заробляв 150 карбованців на рік).
4)
У Шевченка міг бути син
Кобзар мав дружні стосунки з українським вченим Михайлом Максимовичем. Під час відвідин його у Москві познайомився з молодою дружиною Михайла – Марією. Жінка обіцяла посприяти у пошуках нареченої для поета. Між ними зав’язалися теплі стосунки, вони багато листувалися. А деякі дослідники припускають, що Тарас Григорович навіть дуже зблизився з Марією Максимович, бо через дев’ять місяців після відвідин поета у неї народився син. До цього дітей у Максимовичів не було. Втім, інші дослідники наполягають, що Шевченко ніколи б не переступив цієї межі, адже був вірним другом.
5)
Рекордна кількість пам’ятників
1384 пам’ятники Кобзареві встановлено на території від Бразилії до Китаю. Це друге місце за кількістю пам’ятників одній особі. Найбільше на Землі, вважають дослідники, існує монументів Ісусу Христу. Щоправда, є версія, за якою другим за кількістю пам’ятників вважають Володимира Леніна. Але останнім часом, принаймні, в Україні їхня кількість значно зменшилася.