Матір... Це їй ми завдячуємо своїм життям, своїми радощами й перемогами, усім, що маємо в житті. Мабуть, саме тому тема матері завжди була, є й вічно залишатиметься у творчості наших письменників. Т. Шевченко теж звертався до цієї теми.
Образ матері у творах Т. Шевченка — це образ жінки-страдниці, жінки, яка не мала змоги бути разом із дитиною, бо була кріпачкою й повністю залежала від наказів пана. Жінка за часів Т. Шевченка була безправною людиною, яка зазнала гніту як кріпачка і знущань у родині, бо не у всіх були гарні й добрі чоловіки, а тому і в родині їм жилося не краще. У поезії "Якби ви знали, паничі..." поет з болем пише:
Там матір добрую мою
Ще молодую — у могилу
Нужда та праця положила...
Не маючи змоги доглядати дитя, мати-кріпачка брала його на панщину немовлям або залишала вдома на більш-менш старших дітей. У поезії "Сон" ("На панщині пшеницю жала") стомлена матір мріє про інше майбутнє для свого сина, її любов до сина безмежна і, незважаючи ні на що, безмежна віра, що колись настане такий час:
І сниться їй той син Іван
І уродливий, і багатий,
Не одинокий, а жонатий
На вольній, бачиться, бо й сам
Уже не панський, а на волі.
Объяснение:
Эпитет — определение при слове, влияющее на его выразительность, красоту произношения. Эпитет — прилагательное.
Метафора — слово или выражение, употребляемое в переносном значении, в основе которого лежит сравнение предмета или явление с каким-либо другим на основании их общего признака.
Тропы — это слово или выражение, употребляемое в переносном значении для создания художественного образа и достижения большей выразительности.
Примеры:
эпитеты: белые рученьки, красна девица, ясный месяц, горькая доля, добрый конь.
метафоры: озеро как зеркало — зеркало озеро, руки как золото — золотые руки, волосы как серебро — серебряные волосы.
тропы: реки крови, вечно опаздываете, напугать до смерти, море пшеницы, горы трупов.