Будь-яка людина, якою би вона не була і яким би характером вона не володіла, завжди буде виставляти певні вимоги до навколишнього світу і суспільства. Цілком нормально, що у всіх з нас може бути певне невдоволення загальним образом існуючої сьогодні людини, тому багато хто з нас напевно хотів би цей образ виправити, трохи змінити його. Я не є винятком. Дивлячись на сучасну людину, я не можу сказати, що вона не є ідеальною або хоча б близькою до ідеалу в тому розумінні, яке я маю. Тому я маю до сучасній людині претензії, які можу сміливо висловити. Адже для розуміння того, якою повинна бути людина, потрібно знати, якою вона є зараз.
Сучасна людина дуже сильно відірвалася від того, що зазначено в Священному писанні. Вона перестала рахуватися з Божими заповідями, враховувати їх і розглядати в якості основного життєвого правила або орієнтира. Сучасна правова система, моральні норми і життєві орієнтири примушують людину бути правильною лише для виду, але не по суті. На кого з відомих і успішних людей поглянеш, всі вони поводяться правильно лише на публіці, а ось в особистому житті або при персональному спілкуванні абсолютно змінюються, стають зовсім іншими, злими, заздрісними, жадібними. Все це через те, що в суспільній свідомості панує думка, що людину робить щасливою одне лише благополуччя і ніщо інше. Звичайно, благополуччя, фінансова самостійність – це дуже важливо і в цілому правильно, але чи є це головним у людському житті? Чи може бути щось важливіше?
1. Я схватил ее руку и прильнул к ней, обливая слезами умиления. (схватил и прильнул)
2. Я жил недорослем, гоняя голубей и играя в чехарду с дворовыми мальчишками. (гоняя и играя)
3. Разбойник объявлял о своем намерении немедленно идти на нашу крепость; приглашал казаков и солдат в свою шайку, а командиров увещевал не сопротивляться, угрожая казню в противном случае. (объявлял и приглашал и вещал)
4. Она висела на стене безо всякого употребления и давно соблазняла меня шириною и добротою бумаги. (висела и соблазняла)
5. Вдруг увидел я вороты и въехал на барский двор нашей усадьбы. (увидел и въехал)
Объяснение: