М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Nastenka335
Nastenka335
21.09.2022 10:33 •  Литература

Охарактеризуй одного из героев басни и. а. крылова «ворона и лисица» по плану.
характеристика героя
план
имя героя
портрет героя (манера держаться, внешность)
как говорит герой?
его поступки и соответствующие черты характера
как к нему относится автор?
понравился ли вам этот герой? почему?

👇
Ответ:

Объяснение:Ворона, из басни Крылова "Ворона и Лисица". Ворона была с сыром, хотела его съесть, но плутовка лиса обманула беднягу лестью. Та запела, уронив сыр. Это доказывает глупость вороны. Герой разговаривает с Лисой о своём "прекрасном голоске . Автор смеется над глупой вороной, льстивые слова лисицы затуманили ей голову. Изображаются недостатки,

такие как лесть, вранье, глупость,

4,4(87 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
hakimov676
hakimov676
21.09.2022

олицетворения:

Пусть сосны и ели, закутавшись, спят;

На сучьях гостим;

Играли с лучами, Купались в росе!

Солнце знает, кого карать и миловать.

Зима... веселая была, плясало солнце от холоду

на утренней заре,

А к вечеру вставал с ушами месяц.

Эпитеты: угрюмая (страна), лёгкое (племя) ,

тощая (зелень) ,буйные (ветры), игривые (ручьи);

(леса) безмолвны; густые (лапы елей), (блеск) холодный;

млечное, ленивое (сиянье); скрипучий (обоз)

девичье (сердце), горячими (лучами)

антитеза: Закутавшись, спят - Цветём и блестим;

Любовь и страх в ее душе боролись

Метафоры: лёгкое племя;

Игривые ручьи, — в тиши полночи

Не слышно их стеклянного журчанья;

"сердечная остуда" в душе Снегурочки;

"следы стужи" в сердце;

она тает "от сладких чувств любви"

Сравнения:

Опущены густые лапы елей,

Как старые, нахмуренные брови.

Сосульками янтарная смола.

Как жар горит луна.

Объяснение:

вроде так

:)

4,7(8 оценок)
Ответ:
BlackStile
BlackStile
21.09.2022

«У чому сенс існування людини на землі?»Чайка Джонатан Лівінгстон” – це конфлікт між сірою масою людей (Зграя) та особистістю (Джонатан). Зграя вважає, що вони не здатні пізнати сенс життя, бо він недосяжний, вони кинуті у цей світ лише для того, щоб їсти та жити доти, доки вистачить сил. З цим категорично не згоден Джонатан, яким керує жага пізнання: «Тисячі років ми рискаємо в пошуках риб’ячих голів, але зараз нарешті стало зрозуміло, навіщо ми живемо: щоб пізнавати, відкривати нове, бути вільними.

Пояснення:

У повісті йдеться про те, як один птах понад усе любив літати, причому дуже високо й швидко, за що був засуджений іншими чайками й вигнаний зі зграї. Усі, зокрема батьки Джонатана, стверджували що його заняття — це марна витрата енергії й сил. Але він настільки мріяв про польоти, що не міг від них відмовитися навіть заради близьких. «Швидкість — це міць, швидкість — це радість, швидкість — це просто краса», — так розуміє своє захоплення Джонатан. Він замислюється над тим, чому оточення не підтримує його, чому важче за все на світі — змусити птаха повірити в те, що він вільний: «Єдине, що його смутило, — це не самотність, а те, що чайки відмовилися повірити в чарівну красу польоту, хоча їм варто було тільки відкрити очі, щоб її побачити».

Головний герой, самотній вигнанець, незважаючи ні на що, іде до своєї мрії, займається улюбленою справою, удосконалюється в ній й незабаром знаходить чайок-однодумців: «Чайки, що мешкали тут, були близькі йому по духу. Всі вони жили заради того, щоб досягати нових висот у головній справі свого життя — у польоті. Це були просто дивовижні птахи, і кожен з них тренувався щодня, багато годин поспіль, вивчаючи все нові та нові таємниці повітроплавання». Потім він виховує молоде покоління птахів, які також прагнуть бути не такими, як усі. «Він навчився літати й не шкодував, що йому довелося сплатити за де таку ціну. Джонатан зрозумів, що тільки нудьга, страх і злість скорочують життя чайок; а сам він був вільним від цього тягаря й тому прожив довгий щасливий вік».

Твір безумовно алегоричний.День за днем мільйони людей живуть, як галасливі птахи: їдять, сваряться, не замислюючись, навіщо вони в цьому світі, не відчуваючи любові й не пізнавши доброти. Більшість із них готова затаврувати й знищити того, хто не такий, як вони. А чайка на ім’‎я Джонатан Лівінгстон — це образ людини, яка не злякалася конфлікту із сірою масою, не склала крильця, а пішла за мрією й зуміла досягти неймовірних висот. Автор повісті нагадує нам: у тебе все вийде, якщо точно знаєш, чого хочеш. Іти до мети боляче, важко, але треба не боятися нового! Адже нас обмежує лише те, що ми не вміємо повірити в здійсненність нашої мрії.

Після прочитання книги Річарда Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон» хочеться розправити власні «крила» й звернути гори. Адже твір навчає нас не боятися бути не такими, як всі, крок за кроком, падаючи й підводячись, наполегливо прямувати до мети.

Объяснение:

4,8(16 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ