М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Dronton
Dronton
03.03.2023 06:29 •  Литература

Написати твір на тему «що може зробити людину щасливою? »

написати розповідь як святкують різдво в україні

👇
Ответ:
xcp4
xcp4
03.03.2023

Щастя... У кожної людини воно різне. На мою думку, найбільше щастя — відчувати, що ти потрібен людям.

Щастя — це відкривати незвідане. Першовідкривачі нових земель були, мабуть, дуже щасливими людьми. А якими ж щасливими виявилися космонавти — першовідкривачі космосу! Чехословацькі мандрівники Зігмунд і Ганзелка — щасливі наші сучасники: вони своїми очима бачили природу і людей Африки, Америки, Азії, Європи, зняли багато документальних фільмів, написали дуже цікаві книги.

Щастя — це відчувати красу рідної природи, як Т. Г. Шевченко, П. Г. Тичина, І. С. Нечуй-Левицький, В. М. Сосюра... Мабуть, велике щастя випало М. Коцюбинському, коли він, мандруючи Прикарпаттям, збирав матеріали для своєї повісті "Тіні забутих предків".

Бути щасливим — це означає бути всебічно розвиненою людиною, любити свою Вітчизну, рідну природу, мистецтво, працю, справедливість. Але бувають обставини, яких людина не може подолати, яку б силу волі вона не мала. Я часто запитую себе: чи була Леся Українка щасливою? Адже все свідоме життя її сковувала, мучила важка хвороба. Нелегко їй жилося, але скільки сонячної радості в її ліричних творах! Герої її поезій, поем, драматичних творів своїми роздумами і глибокими над природою відстоюють щастя людини.

А пейзажі у ранніх поезіях Павла Тичини і "Мисливські усмішки" О. Вишні!

Глибоко підчувати красу природи, дбати про її збереження на щастя людям — важливе завдання нашої літератури. Тому мені дуже подобаються з українських письменників М. Чабанівський, А. Малишко, Д. Панличко. Їхні герої — великі правдолюби. Але для щастя людніш цього замало. П. А. Грабовський писав, що милуватися благодатними куточками природи можуть і філістери, люди байдужі до долі "роду, до трудящих. Я вважаю, що щасливі ті люди, які палко люблять свій народ.

На мій погляд, щастя кожної людини — знайти себе в труді.

І тут на думку спадають рядки з вірша Т. Шевченка "Минають дні, минають ночі..."

Не дай спати ходячому,

Серцем замирати

І гнилою колодою

По світу валятись.

А дай жити, серцем жити

І людей любити...

Як бачимо, поет виразив у цих рядках велику любов народу до праці. Коли людина не працюватиме, вона буде зайвою у суспільстві. Пост закликає любити труд.

Людина в труді стає кращою, світлішою. Тільки в труді розкривається її душевна і зовнішня краса.

Отже, головне щастя — це натхненна праця багатьох людей нашої країни, в тому числі, і праця вчителя.

Я встигла зробити ще зовсім мало. Адже я тільки закінчую школу. Житгя попереду. Мене захоплює фізика. Вона відкриває мені чудовий світ науки і техніки. І якщо вступлю до педінституту — буду найщасливішою людиною в світі. Людина повинна прожити свій вік прекрасно, залишивши по собі добру пам'ять.

Объяснение:

Різдво – велике релігійне свято.

Перше надвечір’я називається свят-вечір. Воно радісне тим, що збирає родину за святковим столом, у куті хати стоїть дідух – символ добробуту та оберега роду. На столі дванадцять страв, посередині – кутя.

У дні Різдва відбувається колядування – чудовий обряд, який зберігається поколіннями. Від хати до хати ідуть колядники та вертепи. Господарі залишають брами відкритими, чекають таких гостей. Дуже радісно почути щирий дитячий спів чи у вертепному дійстві побачити звіздаря з різдвяною зіркою, пастушків з посохами, і Ангела – охоронця, навіть нечистого – чортика, якого не боїться і прожене Ангел. У колядах прославляють народження Божого Сина, вітають господарів теплими побажаннями добробуту і злагоди.

У ці дні на привітання «Христос народився!» відповідають «Славіте його!». Різдво – це величне і радісне свято для всіх нас.

4,6(91 оценок)
Ответ:
minnehanow
minnehanow
03.03.2023

Объяснение:

Що робить людину щасливою?

Щастя... У кожної людини воно різне. На мою думку, найбільше щастя — відчувати, що ти потрібен людям.

Щастя — це відкривати незвідане. Першовідкривачі нових земель були, мабуть, дуже щасливими людьми. А якими ж щасливими виявилися космонавти — першовідкривачі космосу! Чехословацькі мандрівники Зігмунд і Ганзелка — щасливі наші сучасники: вони своїми очима бачили природу і людей Африки, Америки, Азії, Європи, зняли багато документальних фільмів, написали дуже цікаві книги.

Щастя — це відчувати красу рідної природи, як Т. Г. Шевченко, П. Г. Тичина, І. С. Нечуй-Левицький, В. М. Сосюра... Мабуть, велике щастя випало М. Коцюбинському, коли він, мандруючи Прикарпаттям, збирав матеріали для своєї повісті "Тіні забутих предків".

Бути щасливим — це означає бути всебічно розвиненою людиною, любити свою Вітчизну, рідну природу, мистецтво, працю, справедливість. Але бувають обставини, яких людина не може подолати, яку б силу волі вона не мала. Я часто запитую себе: чи була Леся Українка щасливою? Адже все свідоме життя її сковувала, мучила важка хвороба. Нелегко їй жилося, але скільки сонячної радості в її ліричних творах! Герої її поезій, поем, драматичних творів своїми роздумами і глибокими над природою відстоюють щастя людини.

А пейзажі у ранніх поезіях Павла Тичини і "Мисливські усмішки" О. Вишні!

Глибоко підчувати красу природи, дбати про її збереження на щастя людям — важливе завдання нашої літератури. Тому мені дуже подобаються з українських письменників М. Чабанівський, А. Малишко, Д. Панличко. Їхні герої — великі правдолюби. Але для щастя людніш цього замало. П. А. Грабовський писав, що милуватися благодатними куточками природи можуть і філістери, люди байдужі до долі "роду, до трудящих. Я вважаю, що щасливі ті люди, які палко люблять свій народ.

4,4(15 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
roman81rudi
roman81rudi
03.03.2023
При первой же встрече будущие враги почувствовали друг к другу неприязнь: павел петрович кирсанов был поражен нарядом базарова с длинными кистями, а также его высокомерием; базаров же даже не стал здороваться с этим аристократом. между ними завязывается спор. в нем раскрываются характеры, идейные позиции этих людей.базаров сначала имеет твердые идейные позиции. он не хочет спорить с павлом петровичем, но постепенно втягивается в спор. «вы все отрицаете, или, выражаясь точнее, вы все разрушаете… да ведь надобно же и строить», – растерянно говорит кирсанов, совершенно оглушенный краткими и четкими ответами базарова. «это уж не наше дело… сперва нужно место расчистить». он еще и сам не знает, кто после него «будет строить», да и «будет ли строить».базаров в отличие от павла петровича – нигилист. в своем споре с кирсановым он как бы дает определение нигилизму: «мы… решились ни за что не приниматься… и это называется нигилизмом».  павел петрович и базаров совершенно разные по люди: один – идеалист, другой – материалист и демократ. их столкновение в романе вполне логично завершается дуэлью. проблема «отцов» и «детей» не ограничивается только . конфликт поколений реален и в сегодняшнем обществе.
4,8(42 оценок)
Ответ:
145781жл
145781жл
03.03.2023
Несовместимость их взглядов проявляется во всем, начиная
с внешнего вида и кончая идейными принципами.
На вопросПавла Петровича, что же отрицаетБазаров, последовал краткий ответ: “Все”. ..Именно поэтому возникший между ними
конфликт столь глубок.
Несовместимость проявляется в вопросах, касающихся
общественно-политического строя, дальнейшего развития страны,
культурно-нравственных ценностей, значения науки и искусства,
образования, отношения к природе и народу, к любви.
Разобщение Кирсанова и Базарова ощущается по отношению к немцам.
Базаров говорит о них, как о своих учителях; в словах же Павла
Петровича скрыта ирония: "Вы столь высокого мнения о немцах?
Что касается до меня, то я немцев, грешный человек, не жалую. "
Причина споров Павла Кирсанова и Евгения Базарова прежде
всего заключается в том, что каждый их них принадлежит к разным
общественным группам. Базаров-нигилист, разночинец,
человек нового типа, отрицающий все авторитеты.
Павел Петрович -консерватор. Его принципы направлены на защиту
существующего строя.
Они рассуждают о вопросах нации, о сущности материализма, об аристократии. Принципы новой эпохи 60-х годов полностью отрицают принципы
старого времени. Что бы ни говорил Кирсанов о пользе аристократии, которая
“дала свободу Англии”, Базаров все решительно отвергает: “Да стану я их баловать,
этих уездных аристократов. Ведь это все самолюбие, львиные привычки, фатство”.
4,7(25 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ