В крамниці був тигр із пап'є-маше, "який розмірено киває головою", кришталеві кульки, "порцелянова рука з колодою чарівних карт" і багато інших чарівних речей. На підлозі стояло кілька чарівних дзеркал, які звужували й видовжували, приплющували голови й скрадали ноги. Та справжні дива почалися, коли з'явився продавець. Він почав діставати кришталеві кульки зі своєї голови та кишені хлопчика. З-під пальців продавця сипали різнобарвні іскри, шворку він дістав зі свого рота, а палець, якого продавець потримав над вогнем, обернувся на паличку червоного сургучу. Продавець знав не тільки те, що хотів би придбати собі Джип, йому відомо було навіть ім'я хлопчика та його домашня адреса.
Батько Джипа раптом виявив у своєму капелюсі скуйовдженого голуба, два чи три яйця, мармурову кульку, годинника, чималу кипу паперу. Прилавок раптом витягнувся й загородив дорогу до дверей.
Его одиночество в свете отразилось в стихотворении “Дума”.
Эту же мысль Лермонтов выразил и в стихотворении “Как часто, пестрою толпою окружен”.
В стихотворении “И скучно и грустно” вся жизнь сведена к “пустой и глупой шутке”. И действительно, она не имеет смысла, когда “некому руку пожать в минуту душевной невзгоды”. В этом стихотворении видно не только одиночество Лермонтова в обществе, но и в любви и дружбе. Явно прослеживается его неверие в любовь.
В стихотворении “Листок” мы видим мотивы одиночества и поиска родной земли:
Любить.. . но кого же?. , на время - не стоит труда,
А вечно любить невозможно.