1. Який художній засіб вживає М. Рильський у рядках поезії «Осінь-маляр із палітрою пишною…». Осінь-маляр із палітрою пишною… Ніжно сміється до вітру. В. Персоніфікація. 2. Чому Григір Тютюнник дав своєму оповіданню таку назву (як це пов'язано з головним героєм)?. В. Поводився не так, як усі його однолітки. 3. У якому творі хижак урятував людині життя? В. «Сіроманець» М. Вінграновського. 4. Чого навчала Надія Петрівна своїх учнів (твір «Сіроманець»)? А. Оберігати треба і воду, і землю, і звірів.
5. Куди Сашко, герой твору М. Вінграновського, повіз свого друга вовка? Б. В одеський зоопарк, до ветеринарів. 6. Який висновок можна зробити, прочитавши твір М. Вінграновського «Сіроманець»? Г. Друзі пізнаються в біді, люди відповідальні за тих, кого приручили. 7. Що називають невеликим прозовим твором про якусь подію з життя одного чи кількох героїв протягом короткого проміжку часу? Б. Оповідання. 8. Установіть відповідність між героями і вчинками, які вони здійснили. 1. Сашко А. Рятує в снігу Сіроманця 2. Олесь Б. Замість горщечка намалював дятла 3. Федько Токайло В. Намагається вилікувати вовка 4. Петро Лях Г. тримає на спині в снігах Андрійка. Д. Пригостив Олеся пир.огом.
9. Який твір, відрізняється ідейно-тематичним змістом від інших? А. "Сіроманець". 10. Як називається герой, що «…вигрібся на берег, плюнув у руки й кинувся на вовка. Сіроманець збив його своїми старими грудьми назад, у воду…» (за твором М. Вінграновського)? А. Василь Чепіжний.
11. Як Вовк віддячив рятувальникам (за твором М. Вінграновського «Сіроманець»)? В. Врятувавши в лісі хлопчика
12. Запишіть головних і другорядних героїв повісті М. Вінграновського «Сіроманець». Сашко, Сіроманець, мама Сашка, Чепіжний, Андрійко, пілоти, Петро Лях,
Василий Андреевич Жуковский родился 29 января 1783 года в с.
Мишенском Белевского уезда Тульской губернии. Он был незаконным сыном
помещика Афанасия Ивановича Бунина. Мать его – жившая в поместье Бунина
турчанка Сальха, захваченная в плен в 1770 году, при взятии крепости
Бендеры. Отчество и фамилию поэт получил от усыновившего его по
Бунина мелкопоместного дворянина Андрея Жуковского. В Мишенском
Жуковский провел детские годы, будучи, любим в семействе Буниных, но
рано почувствовав необычность своего положения. Впервые Жуковский выступил в печати, когда ему было 14 лет. В 1801 году у него было уже около пятнадцати печатных
произведений: это были в основном подражательные оды, каких писалось
тогда много. Первой серьезной пробой сил Жуковского был перевод элегии
английского поэта-сентименталиста Т. Грея «Сельское кладбище» . Одобренная
Карамзиным, элегия Жуковского печатается в лучшем русском журнале того
времени – «Вестнике Европы» . Карамзин, тогда корифей новой русской
литературы, приближает к себе начинающего поэта и оказывает на него
решающее влияние. Формируются литературные воззрения Жуковского, его
симпатии и антипатии. Жуковский рано сочетает патриотизм с европеизмом;
эту позицию он сохранит навсегда. В 1800-х и 1810-х годах Жуковский –
один из наиболее деятельных писателей карамзинской группы. В 1808-1809
годах он редактирует «Вестник Европы» . Позднее, в 1815-1817 годах,
Жуковский становится душой дружески-литературного общества «Арзамас»