Абай Кунанбаев – великий поэт, гордость казахского народа - родился в Семипалатинской области, среди голубых Чингизских гор. Имя Абай дала ему в детстве мать, что означало «вдумчивый», «осмотрительный». Абай много читал и учился, слушал народные сказки и поэмы, знал восточные языки, проявлял интерес к зарубежной культуре.
Он был талантливым композитором. Создал около 20 мелодий на свои стихи.
Абай рано начал писать стихи, но долго не печатал произведения под своей фамилией. И хотя Абай не издал при жизни ни одной книги, вся степь знала его имя и распевала его песни.
Мне нравится его стихотворение «Лето». Он описывает жизнь степи в летнее время года. Здесь природа существует не сама по себе, а тесно связано с человеком и его бытом. Можно наблюдать за тем, как резвятся жеребята, молодые женщины ловко ставят юрту, как летят гуси и утки, старики в тени навеса пьют чай и ведут беседу между собой. Очень красиво дано описание жайляу.
Прочитав это стихотворение, мне самой захотелось побыть на жайляу, подышать свежим воздухом, попить ароматный чай, пахнущий дымком. И почувствовать себя самым счастливым человеком.
Популярна польська письменниця Барбара Космовська зізнається, що пише для непростої аудиторії - підлітків. Із молоддю письменниця намагається бути максимально щирою, а тому не боїться на сторінках своїх книжок говорити про складні та болючі речі - розлучення батьків, смерть близької людини, анорексію, першу закоханість, проблеми з алкоголем, бідність тощо. Авторка впевнена, що розуміння світу підлітків, пам’ять про власну молодість та власні помилки - це той спільний «простір», що зближує письменника та юних читачів. Головне, впевнена Барбара Космовська, щоб у підлітковій літературі не було фальші та надмірного моралізаторства. «Пам’ятати про свого читача, незалежно від його віку, - це, на мою думку, є обов’язком автора і звичайною, якщо хочете, чемністю. Якщо ми починаємо діалог, то, звичайно, хочемо, щоб нас зрозуміли. Я завжди намагаюся про це пам’ятати, хоча це не завжди легко..."

Про що цей твір?
Ця книжки про шістнадцятирічну дівчину з сімейним прізвиськом Буба, її стосунки з родичами та друзями, перше кохання та підліткові тривоги, про стосунки батьків і дітей, та й загалом поколінь, про шлюб, про те, як батьки занадто собою зайняті, щоб помічати своїх дітей-підлітків. Також це книжка про сучасного підлітка в родині та вплив сім’ї на формування підліткового світогляду)
Особливості стосунків у Бубиній сім’ї
Стосунки зумовлені інфантильною поведінкою старших її членів. Бубині мати Марися, батько Павел, сестра Ольга зі своєю родиною не тільки часто викликають у дівчини обурення та роздратування, а й дивують усілякими витівками, що, на її думку, властиві лише дітям.
Чому ж так? Давіайте поглянемо на робину Буби.
Мама, авторка «провальних» романів, постійно впадає в певні крайнощі. То вона невпинно пише, то вдягається по-підлітковому й фанатично займається фітнесом, то намагається , то переймається модними релігійними віяннями. Материн контакт із донькою зводиться до нечастих візитів до Бубиної кімнати та істеричних розмов, у яких Буба радше стає буфером для материних сліз, аніж повноцінним учасником спілкування. Мати нагадує Бубі інфантильне наївне дівчисько.
Батько не здатен сам вибрати собі одяг на роботу. Бубу він помічає частіше, але здебільшого їхні розмови короткотривалі. Батьки надто зайняті собою та своїми кар’єрами.
Яка роль Барташової в сім’ї Буби?
Вона берегиня родинного вогнища. Хоча завдання Бартошової полягає у дбанні про чистоту квартири та приготуванні їжі, саме вона часто розв’язує сімейні конфлікти. Бартошова часто виступає в ролі буркітливої, грубої й незадоволеної жінки, але, попри все, саме вона втілює дух родини, виступає символічною матір’ю-годувальницею й наставницею, чого якраз не можна сказати про Бубину матір Марисю.
Дід Генрик у житті Буби.
Він здатен не тільки підтримати Бубу в тяжкі хвилини, а й вирішити в родині будь-яку ситуацію завдяки гумору та здоровому глузду. На ділі він завжди виявляється найближчим Бубиним другом, який здатен оцінити й переосмислити будь-яку складну ситуацію
Незважаючи на все Буба переживає за азартного дідуся, за непрактичного батька і маму-авантюристку, близьку подругу Агату і сестру Ольгу та продовжує любити їх попри всі витівки.
Барбара Космовська "Буба", "Буба: мертвий сезон".
Ідея поваги й любові до людини
Тема: Зображення життя польської дівчини-підлітка, яка не відчувала себе щасливою.
Тепер хотілося б почути вашу думку щодо жанрової належності твору.
По-перше, до якого роду літератури віднесемо твір?
Погляньте, кількість сюжетних ліній і персонажів свідчать, що це великий епічний жанр – роман. А тематика – сімейно побутовий
Отже, «Буба» — це сучасний молодіжний сімейно-побутовий роман. (У зошити записати: з елементами гумористичного та психологічного р.)
ответ:Зачин: «Когда правитель Александр Павлович закончил венский совет, то он возжелал по Европе проездиться и в различных государствах чудес посмотреть».
Концовка: «А доведи он левшины слова в своё время до сударя, — в Крыму на войне с неприятелем совершенно бы другой оборот был».
В сказе встречаются повторы. Пару раз британцы пробуют уверить Александра в том, что они самые качественные мастера, а Платов это удивление разрушает. Когда Платов привозит блоху Николаю I, правитель пару раз пробует найти работу туляков, пока не отправляет за левшой.
Есть в сказе повторения слов, как в притчах. Платов гласит: «...я пью-ем что желаю и всем доволен...» В рассказе о разговоре Платова с туляками говорится: «Так и Платов разумом виляет, и туляки тоже. Платов вилял, вилял, да увидал, что туляка ему не перевилять...» В главе десятой: «Хотел Платов взять ключ, но пальцы у него были куцапые: ловил, ловил — никак не мог ухватить...» О левше: «Но вдруг начал неспокойно скучать. Затосковал и затосковал...»
Зачин, повторы, диалоги и концовка делают впечатление сказочности повествования.
Лишены сказочных частей рассказ о том, куда прогуливались три мастера молиться богу перед работой (главы шестая, седьмая), и вывод из всей этой истории, изготовленный Лесковым в главе двадцатой.
Объяснение:Удачи