Герасим жил бобылём, работал на барском дворе. Нашёл маленькую собачку, назвал её Муму. Он очень сильно полюбил её, она стала для него другом, будила его и охраняла жилище. Автор произведения показывает нам доброту Герасима,желание беззащитной собачке. Герасим выкормил и выходил Муму и очень сильно привязался к ней. В барском доме, где работал Герасим царила обстановка жестокости и произвола. Однажды Муму зарычала на барыню, и она приказала Герасиму избавиться от неё. Он утопил собачку в реке и покинул дом барыни.
Розпитавши місцевих старожилів, Легран довідається, що «трактир єпископа» і «чортовий стілець» – назви певних скель і стрімчаків. «Гарне скло» – кінцевий ж бінокль. Обдивляючись у зазначеному напрямку місцевість, Легран бачить тюльпановое дерево й не сумнівається, що, забравшись на нього. Юпітер виявить там череп. «А навіщо треба було опускати саме жука?» – дивується Оповідач. «Ваші натяки на те, що я сам не свій, розсердили мене, і я вирішив відплатити вам маленькою містифікацією», – відповідає Легран.
