Это самый краткий пересказ поставь лучший ответ
В этом романе рассказывается о мужчине, чьи мечты всегда были повернуты к морю. Родители Робинзона не одобряли его мечту, но в конце концов Робинзон Крузо сбежал из дома и отправился в море. В первое же плаванье он потерпел неудачу, его корабль потонул. Выжившие члены экипажа стали сторониться Робинзона так как и следущее его плаванье не удалось.
Робинзон Крузо попал в плен к пиратам и пробыл у них долгое время. Сбежав, плавал по морю 12 дней. На пути ему встречались туземцы. Наткнувшись на корабль, добрый капитан взял его на палубу.
Робинзон Крузо остался жить в Бразилии. Стал владеть сахарно-тростниковой плантацией. Робинзон разбогател и стал влиятельным человеком. Своим друзьям он рассказывл о своих приключениях. Богачи заинтересовались его рассказом о туземцах, которых он встречал во время побега от пиратов. Так как негры в то время были рабочей силой, но стоили очень дорого.
Собрав корабль, они отправились в путь, но по злочастной судьбе Робинзона Крузо потерепели неудачу. Робинзон попал на остров.
Он быстро обосновался. У него на острове было три дома. Два возле берега, чтобы увидеть если мимо будет проплывать корабль, а другой дом в центре острова, где росли виноград и лимоны.
Прбыв на острове 25 лет он заметил на северном берегу острова человеческие следы и кости. Чуть позже на том же берегу он увидел дым от костра, взобравшись на холм, Робинзон Крузо разглядел в подзорную трубу дикарей и двух пленных. Одного они уже ели, а другой ждал своей участи. Но вдруг пленный побежал в сторону дома Крузо, за ним побежали два дикаря. Это обрадовало Робинзона и он побежал им навстречу. Робинзон Крузо пленного, назвав его Пятница. Пятница стал сожителем и работником Робинзона.
Еще два года спустя к ним на остров подплыла лодка с английским флагом. На ней было трое пленных, их вытащили из лодки и оставили на берегу, а другие пошли осматривать остров. Крузо и Пятница подошли к пленным. Их капитан рассказал, что его корабль взбунтовался и зачинщики бунта решили оставить капитана, его и пассажира на этом, как они думали, необитаемом острове. Робинзон и Пятница поймали тех и связали, они сдались. Еще через час приплыла другая лодка, их тоже поймали. Робинзон Пятница и несколько других пленных поплыли на лодке к кораблю. Успешно захватив его они вернулись на остров. Так как зачинщиков бунта казнили бы в Англии, они решили остаться на острове, Робинзон показал им свои владения и уплыл в Англию. Родители Крузо уже давно умерли, а плантация его до сих пор осталась. Его наставники стали богачами. Узнав, что Робинзон Крузо жив, они очень обрадовались. Крузо получил значительную сумму денег по почте (Робинзон не решался вернуться в Бразилию) . Позже Робинзон продал свою плантацию, став богачом. Он женился, у него родилось трое детей. Когда его жена умерла он захотел венуться на остров и посмотреть, как там живется. На острове все процветало. Робинзон привез туда все необходимое: нескольких женщин, порох, животных и другое. Он узнал, что жители острова воевали с дикарями, выиграв взяли их в плен. Всего на острове Робинзон Крузо првел 28 лет.
Йоанна Ягелло. Кава з кардамоном. – Л.: Урбіно, 2013. – 240 с.
Почавши читати нову книгу сучасної польської письменниці Йоанни Ягелло в чудовому українському перекладі фахівців львівського видавництва «Урбіно», я відчув дивний мікс цікавості та остраху, адже ніколи раніше не стикався із рецензуванням підліткової літератури.
Першою особливістю, що привернула мою увагу, стала своєрідна композиція роману, адже назвами розділів книги є місяці року, коли відбувалися певні події в житті 15-річної учениці гімназії Ліни. Дівчинка ніколи не відчувала підтримки та взаєморозуміння в сім’ї, оскільки мама завжди була зайнята важливою роботою, щоб забезпечити добробут Ліни та її молодшого брата Кая. Тепер мама мусить поїхати з Польщі надовго, і всі хатні турботи та догляд маленького брата важким тягарем лягають на тендітні плечі дівчинки. І хоч вітчим та бабусі доволі прихильно ставляться до Халіни, їй бракує уваги та тепла. Крім того, в Халіни постійно виникає відчуття, що дорослі мають певну родинну таємницю, яку прагнуть ретельно приховати і бояться її викриття.
У школі – суцільні контрольні і проблеми перед випускними іспитами, стосунки із найкращою подругою Наталею – безнадійно зіпсовано, а хлопець Андріан, якого Лінка досі вважала лише своїм другом, ставиться до неї якось інакше… Можливо це і є кохання, чи лише гра її бурхливої уяви?
Ліна у всьому почувається винною і, щоб відволіктися від суперечливих думок, вирішує поїхати в село до бабусі, адже так давно не провідувала її. Саме там дівчина випадково знаходить мамину фотографію, на якій добре видно вагітність її мами, а отже в Халіни десь є сестра чи брат, з яким дівчина так давно мріє поговорити, поділитися власними радощами і печалями, але чому дорослі стверджують, що дитина померла і що з нею сталося насправді?..
Героїня прагне дізнатися правду попри все, тому починає довгі пошуки – їде до краківського дитбудинку, але там їй відмовляються до посилаючись на таємницю всиновлення.
На тлі розповіді про проблеми і життя дівчинки-підлітка, авторка, ніби за читача стати безпосереднім учасником подій і замислитися над проблемами, що ніколи не втратять актуальності у сучасному світі: прірва відчуження і нерозуміння між батьками та дітьми, прагнення підлітків знайти себе у не вирі життєвих проблем та амурних переживань, проблема сімейних таємниць, які руйнують родинний затишок. Як знайти правильне рішення і вірний вихід із складних ситуацій – неодмінно підкаже прекрасна літературна новинка, що смакує приємно і легко, наче гаряча кава з кардамоном!
У тексті книги можна певні тенденції поняття «Нонконформізму», яке ввів у літературу англійський письменник Джером Девід Селінджер у своєму романі «Над прірвою у житі», адже, по суті, Лінка Йоанни Ягелло, як і Голден Коліфілд Селінджера бунтує і висловлює власний протест проти аморального і бездушного світу дорослих.