В этой поэме Лермонтова-сам образ Ивана Грозного противоречивый и хладнокровный и харезматичный т.е "безбашенный"с небольшим замыслом,с одной стороны или же подойти с другой-весёлый и щедрый.С другой стороны сам гнев самого Ивана Грозного очень страшен и жесток.Далее описаны жестокость и само коварство царя.В исторической песне "Правеж"перед нами появляется стоющий и справедливый царь.Он не смог проехать мимо самого судилища,остановился,выслушал и принял самое справедливое решение.Выслушав осуждаемого,царь поверил ему и решил наградить его по царски...
Тема дисгармонії, доведеної до абсурду через втручання людини в закони розвитку суспільства, із блискучою майстерністю й талантом розкрита Михайлом Булгаковим у повісті “Собаче серце”. Ця ідея реалізується письменником в алегоричній формі: невигадливий, добродушний пес Кулька перетворюється в незначну й агресивну людиноподібну істоту. Саме цей експеримент професора Преображенський і покладений в основу повести
Професор Преображенський, літній уже людина, живе уединенно в прекрасній упорядкованій квартирі. Геніальний хірург займається прибутковими операціями по омолодженню. Але професор задумує поліпшити саму природу, він вирішує позмагатися із самим життям і створити нової людини, пересадивши собаці частина людського мозку. Для цього експерименту він вибирає вуличного пса Кульки
Вічно голодний бідолашний пес Кулька по-своєму недурна. Він оцінює побут, вдачі, характери Москви часів непу з її численними магазинами, трактирами на Мясницкой “з ошурками на підлозі, злими прикажчиками, які ненавидять собак”, “де грали на гармошці й пахнуло сосисками гаючи життя вулиці, воно робить умовиводи: “Двірники із всіх пролетарів сама мерзенна мерзота”; “Кухар попадається різний. Наприклад, - покійний Улас із Пречистенки. Скільком життя врятувало”. Побачивши Пилипа Пилиповича Преображенський, Кулька розуміє: “Він розумової праці людина...”, “цей не стане пинать ногою”.І от професор робить головну справу свого життя - унікальну операцію: він пересаджує псові Кульці гіпофіз людини від чоловіка, що померся за кілька годин до операції. Людина цей - Клим Петрович Чугункин, двадцяти восьми років, судився три рази. “Професія - гра на балалайці по трактирах. Маленького росту, погано складний. Печінка розширена (алкоголь). Причина смерті - удар ножем у серце в пивний”. У результаті сложнейшей операції з'явилася потворна, примітивна істота, що цілком успадкувало “пролетарську” сутність свого “предка”. Булгаков так описує його зовнішність: “Людина маленького росту й несимпатичної зовнішності. Волосся в нього на голові росли тверді... Чоло вражало своєю малою височиною. Майже безпосередньо над чорними ниточками брів починалася густа головна щітка”. Перші вимовлені їм слова були лайка, перше виразне слово: “буржуї”.
З появою цієї людиноподібної істоти життя професори Преображенський і мешканців його будинку стає сущим пеклом. Він улаштовує дикі погроми у квартирі, ганяється (по своїй собачій сутності) за котами, улаштовує потоп... Всі мешканці професорської квартири в повній розгубленості, про прийом пацієнтів навіть мови бути не може. “Людина у дверей мутнуватими очами поглядав на професора й курила цигарку, посипаючи манишку попелом...” Хазяїн будинку обурюється: “Недокурки на підлогу не кидати - у сотий раз Щоб я більше не чув жодного лайливого слова. У квартирі не плювати! Із Зиной усякі розмови припинити. Вона скаржиться, що ви в темряві її підстерігаєте. Дивитеся!” Кульок же говорить йому у відповідь: “Щось ви мене, папаша, боляче утесняете... Що ви мені жити не даєте?”
“Зненацька з'явилася... лабораторне” істота вимагає привласнити йому “спадкоємну” прізвище Кульок, а ім'я він собі вибирає - Поліграф Полиграфович. Ледь зробившись якоюсь подобою людини, Кульок наглеет прямо на очах. Він жадає від хазяїна квартири документ про проживання, упевнений, що в цьому йому до домком, що захищає “інтереси трудового елемента”. В особі голови домкома Швондера він відразу знаходить союзника. Саме він, Швондер, вимагає видачі документа Шарикову, затверджуючи, що документ найважливіша річ на світі: “Я не можу допустити перебування в будинку бездокументного мешканця, так ще не взятого на військовий облік міліцією. А раптом війна з імперіалістичними хижаками?” Незабаром Кульок пред'являє хазяїнові квартири “папір від Швондера”, відповідно до якої йому покладається в професорській квартирі житлова площа в 16 квадратні метрів
Швондер також постачає Шарикова “науковою” літературою, дає йому на “вивчення” переписку енгельса з Каутским. Людиноподібна істота не схвалює ні того, ні іншого автора: “А те пишуть, пишуть... Конгрес, німці якісь...” Висновок він робить один: “Треба все поділити”. Причому він навіть знає, як це зробити. “Так який отут б, - відповідає Кульок на питання Борменталя, - справа не хитре. А те що ж: один у семи кімнатах розселив
Объяснение:
1. На протяжении многих дней Сантьяго выходит в море и не может ничего поймать
2. Его друг Манолин продолжает ему , хотя отец запрещает ему рыбачить со старым Сантьяго и велит ходить в море с удачливыми рыбаками
3. старик выходит в Гольфстрим, как обычно, на своей парусной лодке, забрасывает леску, и к полудню ему улыбается удача — на крючок попадается марлин около 5,5 метра длиной.
4. В течение двух дней и двух ночей марлин уносит лодку далеко в море, мало поймать рыбу — с ней ещё надо доплыть до берега.
5.На третий день рыба начинает плавать вокруг лодки. Изнурённый Сантьяго практически в бреду тратит все свои последние силы, чтобы вытащить рыбу к поверхности и засадить в неё гарпун.
6.На кровь из ран рыбы к лодке старика собираются акулы. Старик вступает с ними в схватку, убивает большую акулу-мако своим гарпуном, но теряет своё оружие.
7. с наступлением ночи акулы пожирают почти всю тушу марлина, оставив от него лишь скелет из спинного хребта, хвоста и головы.
8 Он приезжает домой
9,На следующий день вокруг лодки, к которой всё ещё был привязан рыбий скелет, собирается множество рыбаков.
10 Манолин, переживая за старика, плачет, когда видит его израненные руки и убеждается, что тот дышит. Мальчик приносит в хижину газеты и кофе. Когда старик просыпается, они договариваются выйти в море ещё раз вместе. Заснув снова, Сантьяго видит во сне свою юность: львов на африканском побережье.
В поэме Лермонтова образ Ивана Грозного противоречивый, с одной стороны- весёлый и щедрый. " И пирует царь во славу Божию, в удовольствие своё и веселие." С другой стороны гнев Ивана Грозного страшен: "... топнул о землю. И нахмурил брови чёрные..." Далее описаны жестокость и коварство царя. В исторической песне "Правеж" перед нами появляется справедливый царь. Он не смог проехать мимо судилища,остановился,выслушал и принял справедливое решение. "Ой вы гой еси, бурмистры- целовальнички! За что пытаете доброго молодца?" Выслушав осуждаемого,царь поверил ему и решил: "Ох вы гой еси,бурмистры-целовальнички! Заплатите ему за каждый удар по пятидесяти рублей.а за бесчестие заплатите ему пятьсот рублей."