Відповідь:
Люди, що стоять у черзі, не можуть дозволити собі купити за один пенні напій з ягід. Для них святковими є події, коли знищують книги, коли розбили кувалдою останній автомобіль. Восени 2061 року вони влаштовують свято: ламають все, що збереглося після катастрофи. Свідком подій став хлопчик Том. Він стає у чергу — влада дозволяє кожному охочому плюнути на картину Леонардо да Вінчі. Люди плюють і рвуть картину на шматки, ламають раму. За дорослими хлопчик ухопив шматочок полотна і затиснув його у руці. Він бачив, як «баби жували шматки полотна; як чоловіки розламували раму, піддавали ногою тверді клапті, рвали їх на дрібні-дрібні шматочки». Том повертається додому, там розкриває долоню й при світлі місяця бачить, що йому дісталася усмішка Джоконди.
Пояснення:
"Добро завжди вигравало зло, і той хто творить добро, до того завжди повернута вдача. Саме це в своїх віршах хотів сказати Василь Симоненко.
Саме тому найкращі риси характеру в творах Симоненка це- доброта, сміливість, відважність, повага тощо.
Із казки-повісті Марини Павленко мені більше всього подобається відвага Софійки, яка допомагає хлопцю, зняти прокляття роду Кулаківських.
І вчинки Сашка, який допомагає своїй сім'ї, щоб у них було чим харчуватися.
Пгоступки дітей в новеллі можна зрузуміти, вони хотіли всього лише до Фрідріху.
Моя позиція в сучасному світі це допомагати людям, чого б мені це не коштувало"
Если чем то был полезен, то отметь мой ответ как лучший