І розділ. Дядько Кирило в житті Климка.
1. Далека дорога Климка.
2. Дядько Кирило приютив сироту.
3. Барак на залізничній станції.
4. Воєнне лихоліття.
5. Загибель дядька Кирила.
6. Хлопець залишився один.
7. У дорозі зустріч з чехом-солдатом.
8. Продовження свого шляху.
ІІ розділ. Аптекар Бочонок та його дружина.
1. Восьма доба в дорозі.
2. Бочонок – станційний аптекар.
3. Співчуття Климкові від чоловіка.
4. Бомба влучила в барак.
5. Грядка з картоплею для голодного Климка.
6. Жадібна дружини аптекаря.
7. Аптекар дає гроші.
8. Сухарі з червами від Бочонихи.
9. Климко сам рятується від втоми та голоду.
10. Містечко на пагорбі.
11. Знову степ і степ.
ІІІ розділ. Друзі Климко і Зульфат допомагають учительці з немовлям.
1. Курінь на баштані.
2. Спогади про згарище барака.
3. Притулок у ваговій на шахтній сортувальниці.
4. Зульфат Гарєєв – давній товариш.
5. Італійці шукають їжу.
6. Голод у краї.
7. Ґвалт на базарі.
8. Зустріч з Наталією Миколаївною.
9. Хлопці допомагають вчительці з дитиною.
10. Климко вирішив піти по сіль.
11. На баштан прийшов жовтень.
Ни у генералов, ни у мужика нет имён, так как это собирательные образы. В лице генералов М.Е. Салтыков-Щедрин изобразил всю правящую верхушку, аристократию и богачей, которые живут за счёт простого народа, а в лице мужика — всех бедных, трудолюбивых людей, то есть собственно народ. Целью автора было изобразить не конкретных генералов, не конкретного мужика, а типажи людей, которые можно встретить в любом уголке России.
Объяснение:
По моему мнению, автор хотел сказать, что эти герои могут быть в любом человеке и вдруг есть где-то тот самый "генерал", который ждет все и от всех, а сам на себя ни надееться