Даша и Петя летом приехали к бабушке в деревню, и открыли для себя удивительную вещь. Оказывается, местное болото заколдовано ведьмой Моррой и раньше было лечебным озером. Ведьму заточили в озере за то, что она убивала детей ради сохранения своей красоты, и озеро стало болотом.
Дети решили вернуть водоему его целебные силы и отправились в подземный мир, чтобы найти хрустальный ключик. На пути их подстерегали опасности и козни ожившей ведьмы, а также встречи со злыми оборотнями, нежными берегинями, хитрыми богинками.
Но смелые путешественники с честью преодолели трудности.
Повествуя о непростых приключениях детей, автор восхищается отвагой ребят и их готовности прийти на другу.
Объяснение:
Опис зовнішності: « … Бульба скочив на свого Чорта, що скажено рвонувся у бік, почувши на собі двадцятипудову ваготу – Тарас був надзвичайно важкий і дебелий…»; «… посивілою в козацьких справах головою».
Порівняння: «і бабахнувся він, як підрубаний дуб, на землю».
У скруті: «…і заплакав старий кремезний козак».
Запальний: «старий Бульба потрошку розпалювався, розпалювався, нарешті й зовсім розсердився».
Переваги: «Все давало йому перевагу над іншими: і його літа, і бувалість, і вміння керувати своїм військом, і величезна ненависть до ворога».
Впертість: «Бульба був страшенно впертий. Тарас був із корінних полковників давнього гарту: весь він удався в бойове завзяття і відзначився крицевою щирістю своєї вдачі. Він кохався у простому побуті козацькому…».
Був чудовим оратором: «…промовив слово до козаків, – не на те, щоб їх підбадьорити, бо знав він, що й без того міцний дух мають козаки, а просто самому кортіло висловити все те, що було в нього на серці».
Думка старшого сина: «Усе, старий, знає, а ще й прикидається».
Сам Тарас Бульба вважає: «Я – козак».
10.Матір двох синів, дружина Бульби: «Бідна мати звикла вже до таких вчинків свого чоловіка».
11.У дружини не було власної думки: « …вона не сміла ні в чім суперечити».
12.У нього присутнє зневажливе ставлення до жінки: «… вона – баба, вона нічого не тямить…».