Дівчинка Ассоль росла не в дуже обезпеченій сім'ї та рахувалася, майже, сиротою, але хоч це і казка не про "Попелюшку", але тут також присутні метаморфози. Повість може навчити багато чого. Дівчина не покидала віри, що говорить про одну з позитивних рис, терпіння. Лорену також потрібні поради, і він чудовий приклад теперішнього покоління. Натомість, щоб до він вирішив взятись за помсту, нашкодивши не тільки своїй репутації, а й своїй доньці, не подумавши про кінцевий результат. Також, ми не можемо залишити невинного Меннерса, який володіє дуже негативними рисами, йому слід було адже тут подіяв закон бумерангу. А ось Артур Грей, справжній герой у цій зворушливій повісті. Перша думка із твору про нього, також нас заворожує, та привертає, і не дарма. Він проявив ініціативу, та допоміг дівчині, проучити заздрісних людей, та він покохав її з першого погляду. Звісно, це не кінець і є ще багато моралі у цій повісті, але висновок ми зробили.
Травка, упустив зайца у самой ели, вдруг увидела перед собой мальчика. Для Травки в жизни существовало два человека: Антипыч и враг своего старого хозяйна. И вот теперь Травка решала, кто же перед ней. Глаза мальчика сначала были тусклыми, но вдруг в них загорелся огонек. Митраша вспомнил имя собаки. «Затравка!» , — позвал он. И это убедило собаку, что перед ней Антипыч, новый, молодой и маленький. И она тихонько поползла к мальчику. Но Митраша не от чистого сердца звал сейчас собаку. Мальчику нужно было, чтобы она ему вылезти. Когда Травка подползла ближе, Митраша схватил ее за сильные задние ноги. Собака рванулась, благодаря чему Митраша выбрался. Выбравшись, Митраша отряхнулся и позвал собаку: «Иди же теперь ко мне, моя Затравка! » Этот голос и тон, которым были сказаны слова, лишили Травку каких-либо сомнений: перед ней стоял Антипыч.
Главная героиня повествования. В книгах ей около девяти лет, Алиса предстаёт в качестве школьницы с причудливо-логическим складом ума, чьи прямые волосы «вечно лезут в глаза», она нежная, учтивая, доверчивая и любознательная. В фильме Алисе уже 19 и она не знает, какой жизненный путь ей выбрать. Она самостоятельная и независимая, что совершенно не совпадает с тем образом, в каком ее хотят видеть все окружающие — в аристократическом Лондоне викторианской эпохи. После смерти отца Алиса отправляется на садовую вечеринку, на которой занудный и надменный Хэмиш Скотт делает ей предложение, но... Алиса замечает Белого Кролика в камзоле с карманными часами. Она сразу же бросается за ним, проваливается в кроличью нору и попадает в Нижнекрай, место, в котором она побывала ещё ребёнком (и называла его Чудокрай) — однако у неё не осталось ни единого воспоминания об этой стране и её жителях. Алиса встречается со своими давними друзьями — Гусеницей Абесоломом, Чеширским Котом, Тра-ля-ля и Тру-ля-ля, и конечно же с Безумным Шляпником — и они ей выбрать правильный путь
Дівчинка Ассоль росла не в дуже обезпеченій сім'ї та рахувалася, майже, сиротою, але хоч це і казка не про "Попелюшку", але тут також присутні метаморфози. Повість може навчити багато чого. Дівчина не покидала віри, що говорить про одну з позитивних рис, терпіння. Лорену також потрібні поради, і він чудовий приклад теперішнього покоління. Натомість, щоб до він вирішив взятись за помсту, нашкодивши не тільки своїй репутації, а й своїй доньці, не подумавши про кінцевий результат. Також, ми не можемо залишити невинного Меннерса, який володіє дуже негативними рисами, йому слід було адже тут подіяв закон бумерангу. А ось Артур Грей, справжній герой у цій зворушливій повісті. Перша думка із твору про нього, також нас заворожує, та привертає, і не дарма. Він проявив ініціативу, та допоміг дівчині, проучити заздрісних людей, та він покохав її з першого погляду. Звісно, це не кінець і є ще багато моралі у цій повісті, але висновок ми зробили.