Это кто же такой жестокий? А содержание простое, как "два пальца об асфальт". Супер-пупер подлодка СССР "Пионер" отправляется в поход. Разумеется, кругом враги, кругом шпионы (время было такое, "шпионское")...
Далее, цитата: про Восток (читай, Японию) .
Именно там через несколько месяцев, как об этом настойчиво говорили все ставшие известными Советскому правительству факты и материалы, собиралась разразиться давно подготовлявшаяся гроза. Старый враг, упорно и неутомимо
добивавшийся господства на Азиатском континенте, не оставлял своих захватнических замыслов относительно Советского Приморья. Этот цветущий край разжигал его аппетиты. Императорская клика и военщина готовили удар против Советского Союза, надеясь на с Запада. Они знали всю опасность, весь риск этой новой своей авантюры. Они знали мощь Советской страны, закованной в броню новейших достижений науки и техники, знали грозную силу ее армии и
флота. Но жажда новых завоеваний, страх перед надвигающейся революцией в собственной стране и слепая ненависть к стране социализма гнали их в пропасть войны с могучей социалистической державой.
Спокойно и зорко партия и правительство Советского Союза наблюдали за своим соседом. Они знали, что двадцать четвертого августа, в день рождения императора, ожидалось принятие решений, от которых зависела мирная жизнь
миллионов трудящихся.
Именно накануне этого решающего дня, двадцать третьего августа, подлодка "Пионер" должна появиться у дальневосточных берегов Союза и показать агрессору, что советские границы неприступны. Неожиданное появление
новой могущественной подлодки должно было в последний момент спутать карты имперского генерального штаба и разрушить все его планы.
Это первое в истории свободное плавание в недоступных до сих пор глубинах океанов должна была использовать и советская наука, первая в мире, должна была осветить все то таинственное, что скрывалось в этих глубинах и что возбуждало до сих пор нескончаемые споры среди ученых всех стран. С этой
целью к подлодке прикомандировали группу научных работников во главе с известным советским зоологом Арсеном Лордкипанидзе. Они должны были по пути следования подлодки, начиная от Балтийского моря, через Атлантический океан, через Гибралтарский пролив, Средиземное море, Суэцкий канал, глубина которого была к этому времени доведена до тридцати метров, через Индийский
океан, Китайское море и до Японского моря, тщательно изучить такие проблемы, как возникновение и прохождение течений на глубинах, фауна больших глубин, рельеф морского и океанического дна, физические и химические процессы в этих
областях. И здесь, как всегда. Советская страна стремилась к тому, чтобы оборонные и хозяйственные средства служили одновременно и науке -- для расширения власти человека над природой.
Но, несмотря на всеобщую подозрительность, на борт был принят Павлик Буняк. Пионер, без которого половина действия осталась бы без действия. Пароход "Диоген", разбитый айсбергом, оставил его помирать, но "Пионер" его И он там всем устроил. Сколько раз его пришлось Но И всех врагов (включая японских шпионов) победили. И с победой вернулись домой.
У цій гнівною і пристрасної книзі письменник жорстоко висміює і бичує державний устрій, громадські порядки і звичаї сучасної йому буржуазно-дворянської Англії. Він викриває паразитизм і лицемірство панівних класів, жорстокість, корисливість і егоїзм багатіїв.
Багато сторінок цієї книги, спрямовані проти буржуазії і дворянства старої Англії, не втратили свого сатиричного значення і в наші дні.
Пригнічення людини людиною, зубожіння трудящих, згубна влада золота існували, зрозуміло, не в одній тільки Англії. Тому сатира Свіфта мала куди більш широке значення.Такий викривальної сили не досягав в той час ніхто інший письменник. Про це дуже добре сказав А. М. Горький: «Джонатан Свіфт - один на всю Європу, але буржуазія Європи вважала, що його сатира б'є тільки Англію».
Вигадка Свіфта і його винахідливість воістину невичерпні. У яких тільки бувальцях не побував його Гулівер! Чого тільки не довелося побачити йому на своєму віку! Але при будь-яких обставин, комічних або жалюгідних, він ніколи не втрачає розважливості і холоднокровності - якостей, типових для середнього англійця 18 століття.
Але часом спокійний, урівноважений розповідь Гуллівера розцвічується блискітками лукавого гумору, і тоді нам чується глузливий голос самого Свіфта, який ні-ні, та й вигляне з-за спини свого нехитрого героя. А іноді, не будучи в силах стримати свого обурення, Свіфт і зовсім забуває про Гуллівера і перетворюється, в суворого суддю, чудово володіє такою зброєю, як отруйна іронія і злісний сарказм.
Майже на кожній сторінці «Мандрів Гуллівера» приховані іносказання і натяки на сучасні автору суспільні відносини і події.
Багато з цих натяків давно вже втратили свою гостроту і злободенність. Дійсний зміст окремих глав і епізодів ми можемо тепер відновити тільки за до сторичних джерел і коментарів. Але найголовніше в книзі Свіфта збереглося на століття: пекуча ненависть до паразитів і дармоїдам всіх мастей і рангів, повагу і любов до чесних трудівників, руками яких в світі створені всі матеріальні блага.