Есть у меня вещицы три:Есть туалет, прехитрая работа –Снаружи зеркальцо, и зеркальцо внутри,Кругом все прорезь, позолота;Подушечка, из бисера узор;И перламутровый прибор –Игольничек и ножинки, как милы!Жемчужинки, растертые в белилы!Помада есть для губ, и для других причин,С духами скляночка: резеда и жасмин.
Молчалин
Не знаю. А меня так разбирает дрожь,И при одной я мысли трушу,Что Павел Афанасьич разКогда-нибудь поймает нас,Разгонит, проклянет!. . Да что? открыть ли душу?Я в Софье Павловне не вижу ничегоЗавидного. Дай Бог ей век прожить богато,Любила Чацкого когда-то,Меня разлюбит, как его.Мой ангельчик, желал бы вполовинуК ней то же чувствовать, что чувствую к тебе;Да нет, как ни твержу себе,Готовлюсь нежным быть, а свижусь – и простыну.
Молчалин
Мне завещал отец:Во-первых, угождать всем людям без изъятья –Хозяину, где доведется жить,Начальнику, с кем буду я служить,Слуге его, который чистит платья,Швейцару, дворнику, для избежанья зла,Собаке дворника, чтоб ласкова была.
- горе заможної родини;
- спілкування з матір’ю;
- дружба з дядьком Максимом, Іохимом;
- спроба подружитися з сільськими хлопчаками "затівали ігри, але сліпий залишався осторонь".
2. Евеліна – радість батьків.
- "єдина дочка";
- "невеличка дівчинка з довгою косою і голубими очима";
- "недитяча розсудливість";
- "задовольнялась своїм власним товариством";
- крихітна доросла жінка.
3. Перша зустріч.
- "суміш роздратування і приниження наповнили болем його серце";
- "незгладимий удар в її маленьке серце";
4. Дитяча дружба.
- "…Ця дружба була справжнім даром прихильної долі";
- "знайшов те спілкування, якого не могла йому дати любов дорослих";
- спільні уроки та прогулянки;
- "він грав", "вона слухала";
5. Дружба міцніє. Евеліна.
- потреба турбуватись про чуже горе;
- "вона почувалась призначеною для тихого подвигу любові, поєднаної з сумом піклування".
6. Дружба переростає в кохання.
- Евеліна вносила у їх стосунки свій спокій, свою тиху радість;
- розповідала Петрусеві про всі відтінки навколишнього життя;
- "він давав їй своє горе".
7. Випробування.
- Приїзд молодих студентів Ставриченків;
- Муки почуття "Він її полюбив і хотів її бачити",
- Злоба на весь світ після розмови зі сліпим дзвонарем
- Муки Петрового сумління (не хоче мучити Евеліну);
- Життя серед сліпих і усвідомлення переваг свого життя.
8. Вершина щастя.
- Одруження з Евеліною і народження сина
- "На мить здалося,що побачив"