Описывается губительное влияние тоталитарного режима на ребёнка. Детство — это то время, когда человек верит в чудо и в том, что мир прекрасен. Так и должно быть. Здесь же ребёнок не увидел и не запомнил ничего, кроме жёлтых домов, колючей проволоки, выше, овчарок, конвоиров с автоматами. И синее-синее небо. Тоталитаризм уничтожает личность маленького человека. Я считаю, что смысл в том, что у каждого из нас есть личность, которую ни в коем случае не следует подавлять. Эта проблема описана в рассказе. Как же хорошо, что сейчас, почти везде, полная свобода выбора. Это воспитывать в человеке личность и характер
ответ:Маленький принц» по праву вважається одним із шедеврів світової літератури. Антуан де Сент-Екзюпері, автор цієї дивовижної філософської притчі, яка “одягнена” у форму казки, майстерно передав ідеї універсальних людських істин, ще раз нагадавши про людяність, добро і кохання.
Свій задум автор зумів втілити через образ головного героя – Маленького принца. Не випадковим стало зображення головного героя дитиною, так як саме дитяче сприйняття світу, на думку автора, найбільш гармонійно вписується в модель Всесвіту. Дитина, багато не знає, тим не менш, іноді володіє більшою мудрістю і прозорливістю, ніж більшість дорослих людей. Дану ідею автор підкреслює неодноразовими фразами Маленького принца “Дорослі – дивний народ».
Образ Маленького принца – образ людської душі в ідеалі. Він втілює в собі всі кращі риси, які можуть бути притаманні людині – відкритість, чистота, піднесеність над матеріальним, мудрість.
Разом з тим, Маленький принц самотній.
Його планета настільки мала, що там навряд чи вистачить місця комусь ще. А адже по суті планета Маленького принца – символ внутрішнього світу людини. З цієї позиції особливий сенс набувають слова Маленького принца: «Є таке тверде правило. Встав вранці, вмився, привів себе в порядок – і відразу ж приведи в порядок свою планету». Вони характеризують принца, як людину, здатну очищати свої помисли і наводити порядок, насамперед, у душі.
Це самотня, ранима і мрійлива дитина, яка любить гати заходи сонця, переживає про долю примхливої квітки і вірить, що йому ще багато чого доведеться пізнати. По-справжньому розкривається, пізнавши любов до троянди і дружбу з Лисом.
Саме вони внесли в його душу той необхідний штрих здатності жити для іншого, піклуючись про нього і нічого не вимагаючи натомість, який зробив його і без того чисту душу квінтесенцією ідеальної людської сутності, до якої слід прагнути кожному з нас. Адже тільки любов і відданість здатні вилікувати від самотності і до знайти сенс життя.