Дік Сенд — сирота, виховувався в дитячому будинку. Навіть ім’я він одержав на честь жалісливого перехожого, котрий його знайшов, а прізвище йому дали на згадку про місце, де його знайшли. Хлопчик був розумним, у чотири роки вже вмів читати, писати і рахувати. У вісім років він пішов юнгою на корабель, де так добре себе зарекомендував, що капітан Хелл познайомив його з власником судна Велдоном, і той віддав хлопця до школи.
У п’ятнадцять років Дік ступив на палубу одного з кращих кораблів Велдона «Пілігрим» новачком-матросом. Він виявився дуже вправним моряком, розумним, тому коли капітан вирушив на полювання за китом, то доручив корабель саме Діку Сенду.
Трапилося нещастя: капітан разом із моряками у шлюпці загинув. І Дік бере усю відповідальність за життя команди й пасажирів на себе. Йому довелося пережити і катастрофу судна, і жорстокий обман Негору, і страшну подорож по африканських джунглях та болотах. Але він мало думав про себе, уболіваючи за долю місіс Велдон, маленького Джека та інших своїх друзів. Кмітливість, витривалість, мужність і відповідальність, а також добрий друг до Дікові врятувати себе й інших.
Сравнительная характеристика Андрея Дубровского и Кирилы Троекурова (различия героев) Андрей Дубровский Кирила Троекуров Андрей Дубровский – бедный дворянин: «…бедным его соседом…» Троекуров – богатый дворянин: «…Его богатство, знатный род и связи…» «…они тщеславились богатством и славою своего господина…» Андрей Дубровский – поручик гвардии в отставке: "Сей Дубровский, отставной поручик гвардии…» Троекуров – генерал-аншеф в отставке: «…Троекуров, отставной генерал-аншеф…» Андрей Дубровский владеет одним поместьем с 70 крепостными: «…владел семидесятью душами…» Троекуров владеет 3000 крепостными и несколькими поместьями: «...в разных селениях, всего до 3 000 душ...» «…в одном из своих поместий жил…» Андрей Дубровский содержит несколько охотничьих собак: «Его состояние позволяло ему держать только двух гончих и одну свору борзых...» Троекуров содержит более 500 охотничьих собак: «...более пяти сот гончих и борзых...» Андрей Дубровский и его сын хорошо относятся к своим крестьянам, и те искренне преданы им: "Нет, дай бог долго здравствовать Андрею Гавриловичу, а коли уж бог его приберет, так не надо нам никого, кроме тебя, наш кормилец. Не выдавай ты нас, а мы уж за тебя станем." Троекуров строго обращается со своими крестьянами: «С крестьянами и дворовыми обходился он строго и своенравно; не смотря на то, они были ему преданы…»
У п’ятнадцять років Дік ступив на палубу одного з кращих кораблів Велдона «Пілігрим» новачком-матросом. Він виявився дуже вправним моряком, розумним, тому коли капітан вирушив на полювання за китом, то доручив корабель саме Діку Сенду.
Трапилося нещастя: капітан разом із моряками у шлюпці загинув. І Дік бере усю відповідальність за життя команди й пасажирів на себе. Йому довелося пережити і катастрофу судна, і жорстокий обман Негору, і страшну подорож по африканських джунглях та болотах. Але він мало думав про себе, уболіваючи за долю місіс Велдон, маленького Джека та інших своїх друзів. Кмітливість, витривалість, мужність і відповідальність, а також добрий друг до Дікові врятувати себе й інших.