Вежливость необходима приобщении .Вежливость - это часть ритуала коммуникации между людьми. По сути все эти "здрасте к примеру, обеспечивают вход в транзакцию общения одного человека с другим и выход из него. Ритуалы сами по себе не несут смысловой нагрузки, но они обеспечивают снижение возможного сопротивления, возникающего между людьми. Основной же источник сопротивления - чувство уязвления самости (эго). И чем больше у человека комплекс собственной неполноценности, тем больше у него возникает требований к вежливости других людей по отношению к нему.
У нас на даче прямо под окном растет молодая белоствольная березка.Ей всего пять лет, но она изо всех сил тянется к небесным просторам. Белоствольная красавица такая стройная , такая гибкая. При дуновении ветерка деревце покачивает своими руками-ветками, будто приветствует нас. Березка распустила свои косы-ветви и улыбается теплому летнему солнышку.Она такая модница : принарядила себя длинными зелеными сережками , очень нежными и красивыми.А зеленый сарафан листвы на белом стволе смотрится просто великолепно. Я очень люблю читать на скамеечке под тихий шепот листьев нашей кудрявой красавицы.
Твір
Основна ідея, головна думка твору О. Довженка "Ніч перед боєм" - це твір про любов до рідного краю, вміння виконувати власний обов’язок перед Батьківщиною та про науку ненависті до ворогів.
Довженкова любов до України в цьому творі будить в наших серцях вогонь патріотизму, гордості за своє походження, за свій нескорений духом і трагічними сторінками життя народ. Довженківська правда змушує поміркувати про цінність людського життя, про те, що може залишити людина після себе.
Любовь до Батківщини, "дід Платон і дід Савка потопили цілий човен німців, принесли в жертву своє життя, бо ненавиділи фашистів і хотіли хоч якось прислужити своїй Батьківщині" породила ненависть у Колодуба до ворогів: "…Але, де б я не був, як би не гули навколо мене ворожі вихори, їм ніколи вже не затушить того вогню, що викресав з мене колись у човні дід Платон... Що наше життя? Що наша кров, коли страждає вся наша земля, увесь народ? — голос капітана зазвучав, як бойова сурма. — Я, хлопці, у бою сторукий, помножений стократ на гнів і ненависть!.."