Сатирическое направление – такие жанры, как комедия, басня и сатира, повествующие о конкретных явлениях русской жизни (сатиры Кантемира, например, «На хулящих учение. К уму своему», басни Крылова); Авторы-классицисты вместо античности брали за основу национально-исторические образы России (трагедии Сумарокова «Дмитрий Самозванец», «Мстислав», Княжнина «Росслав», «Вадим Новгородский»); Присутствие патриотического пафоса во всех произведениях этого времени; Высокий уровень развития оды как отдельного жанра (оды Ломоносова, Державина)
основою життя була господарська діяльність. Господарство залишалось натуральним. Основною галуззю економіки було землеробство. Ремесла зосереджувалися в основному у містах, які поступово перетворювалися на Центри торгівлі. З усіх верств найбільш незахищеним залишалось селянство, яке становило основну масу населення, що зазнавало гноблення й закріпачення. У відповідь селяни нерідко бралися за зброю проти феодального гноблення. Бо під владою іноземних держав погіршувалися умови життя та добробуту Українського етносу, стримувався економічний розвиток. Міста й міщани були залежними від феодалів. У цій боротьбі міста вибороли право на самоврядування – магдебурзьке право.
