У п’єсі «Міщанин-шляхтич» Мольєр яскраво показав суспільне життя ФранціїXVII століття. Головний герой Журден має все, чого може бажати людина: здоров’я, сім’ю, гроші. Та йому заманулося вибитися у шляхтичі. Це стає маніакальною ідеєю, що завдає чимало клопоту родині героя, але подобається цілій купі шарлатанів, які годуються біля нього та потішаються з нього: перукарі, шевці, самозванці-»вчителі» етикету. Користується примхою Журдена й аристократ Дорант. Бажання стати шляхтичем позбавляє Журдена залишків здорового глузду. Сама по собі ситуація досить сумна. Мольєр же, як справжній майстер створення комічного, навіть через століття змушує нас сміятися і над героями, і над ситуацією, яка склалася.
Комізм комедії «Міщанин-шляхтич» — у невідповідності реальних подій тому, як вони сприймаються персонажами. Цю загальну комічну настанову Мольєр насичує історично достовірними персонами, розкриває найтиповіші характери. Талант Мольєра полягає в тому, що, розважаючи глядача, він його виховує, навертає до моральних цінностей. «Міщанин-шляхтич» — яскравий взірець «високої комедії». За смішними подіями комедії приховані серйозні висновки, а комічні образи стають сатиричними. Поведінка Журдена, Доранта зумовлена їхнім становищем у суспільстві. Ця комедія — найзліша сатира Мольєра на буржуазію, яка наслідує дворянство.
У ній він не шкодує барв для висміювання багатого буржуа Журдена, який щосили прагне дворянства. Комедія ситуацій — жанровий різновид комедії, побудований на несподіваному повороті сюжетної лінії, інтризі чи непередбачуваному збігові обставин.
Комедія характерів — жанровий різновид комедії, побудований на показі рис характеру, що викликають сміх. Авторська позиція проявляється в сатиричному зображенні людських вад. Насмішка, від м’якої і щирої до відверто злої, стає провідним художнім засобом твору Мольєра. Хоча, наслідуючи традиції класицизму, автор надмірно загострює ту чи ту рису характеру героя, його художнє узагальнення зробило образи типовими, пов’язаними зі своїм часом і наступними поколіннями.
Зря взяли направление про войну. Сложно его писать. . Не знаю как насчет этих тем, но вот список по направлению "Вопросы заданные человеку войной"(Если конечно правильно понял) : Л. Н. Толстой "Война и мир" Слово о полку Игореве А. И. Приставкин "Ночевала тучка золотая" В. В. Быков "Сотников" (Предательство) В. Л. Кондратьев "Сашка" В. О. Богомолов "Иван" (мужество) В. С. Гроссман "Жизнь и судьба" М. А. Шолохов "Тихий Дон", "Судьба человека"
А вообще, вот, что-то нарыл (дети: Л. Толстой «Война и мир» - эпизод гибели Пети Ростова, К. Симонов «Майор привез парнишку на лафете…» ) - Есть ли на войне место любви? (Б. Лавренев «Сорок первый» , М. Карим «Помилование» )
«Природа не имеет органов речи, но создает языки и сердца, при посредстве которых говорит и чувствует» ( Иоганн Вольфганг Гёте) «Человек разрушит мир скорее, чем научится в нем жить» ( Вильгельм Швебель) «Природа - творец всех творцов» ( Иоганн Вольфганг Гёте) «Ты навсегда в ответе за тех, кого приручил» ( Антуан де Сент-Экзюпери) «И что только ни делает с человеком природа! » (Ф. Г. Раневская) «Леса учат человека понимать прекрасное» (А. П. Чехов) ---Цитаты из произведений, соответствующих второй теме
А вот список по направлению "Человек и природа": "Слово о полку Игореве" А. И. Куприн "Олеся" В. Г. Распутин "Прощание с Матреной" В. М. Шукшин "Заревой дождь" В. П. Астафьев "Царь-рыба" В. П. Катаев "Белеет парус одинокий" И. С. Тургенев "Ася", "Записки охотника" М. А. Шолохов "Тихий Дон" М. М. Пришвин "Кладовая Солнца" Ч. Айтматов "Плаха"
Відповідь:
Пояснення:
У п’єсі «Міщанин-шляхтич» Мольєр яскраво показав суспільне життя ФранціїXVII століття. Головний герой Журден має все, чого може бажати людина: здоров’я, сім’ю, гроші. Та йому заманулося вибитися у шляхтичі. Це стає маніакальною ідеєю, що завдає чимало клопоту родині героя, але подобається цілій купі шарлатанів, які годуються біля нього та потішаються з нього: перукарі, шевці, самозванці-»вчителі» етикету. Користується примхою Журдена й аристократ Дорант. Бажання стати шляхтичем позбавляє Журдена залишків здорового глузду. Сама по собі ситуація досить сумна. Мольєр же, як справжній майстер створення комічного, навіть через століття змушує нас сміятися і над героями, і над ситуацією, яка склалася.
Комізм комедії «Міщанин-шляхтич» — у невідповідності реальних подій тому, як вони сприймаються персонажами. Цю загальну комічну настанову Мольєр насичує історично достовірними персонами, розкриває найтиповіші характери. Талант Мольєра полягає в тому, що, розважаючи глядача, він його виховує, навертає до моральних цінностей. «Міщанин-шляхтич» — яскравий взірець «високої комедії». За смішними подіями комедії приховані серйозні висновки, а комічні образи стають сатиричними. Поведінка Журдена, Доранта зумовлена їхнім становищем у суспільстві. Ця комедія — найзліша сатира Мольєра на буржуазію, яка наслідує дворянство.
У ній він не шкодує барв для висміювання багатого буржуа Журдена, який щосили прагне дворянства. Комедія ситуацій — жанровий різновид комедії, побудований на несподіваному повороті сюжетної лінії, інтризі чи непередбачуваному збігові обставин.
Комедія характерів — жанровий різновид комедії, побудований на показі рис характеру, що викликають сміх. Авторська позиція проявляється в сатиричному зображенні людських вад. Насмішка, від м’якої і щирої до відверто злої, стає провідним художнім засобом твору Мольєра. Хоча, наслідуючи традиції класицизму, автор надмірно загострює ту чи ту рису характеру героя, його художнє узагальнення зробило образи типовими, пов’язаними зі своїм часом і наступними поколіннями.