Дуже часто,ми стараємось підібрати свій стиль життя.Хтось створює свій імідж,хтось безпереривно працює над собою задля вдосконалення як внутрішніх,так і зовнішніх рис.Але більшість людей не задумується і не догадується про те – що ж думають про неї інші.Про те як її можуть сприйняти в буржуазному суспільстві.Саме таку людину ми можемо зустріти у творі Мольєра “Міщанин шляхтич”.
Напевно кожен читач не міг не помітити таку яскраву особистість як Журден,особистість яка дивує нас з кожним прочитаним абзацом.Сам жерден бажаючи ввести себе в буржуазне суспільство,намагався ввести в цю аферу і свою сімю.Немаючи ніяких навиків і ніякого досвіду він почав вчити своїх рідних жити “правильно” ,принаймні він так думав.
Дехто запитає – Журден божевільний чи щасливий мрійник?Для багатьох Журден постане як божевільний,так як його поведінка і його манери залишають не найкращі спогади,проте людина без мрії-мертва.І саме тому ми повинні поважати його вибір,адже усі ми вчимось виключно на помилках і дуже часто повторяємо помилки інших.
Так само і сьогодні.Є ті хто любить похвастатись чимось,а є ті хто просто живе в своє задоволення,і насолоджується кожними секундами проведеними зі своїми рідними або коханими.Тому усі ми повинні підтримувати інших у їх мабуть і цілком божевільних планах.Адже це життя і все може бути…
Все лирические стихи подряд:
«Уж небо осенью дышало…» (отрывок из романа «Евгений Онегин»)
Зимний вечер
Деревня
Туча
Волшебница-зима (отрывок из «Евгений Онегин»)
Осень (отрывок)
От меня вечор Леила…
Была пора: наш праздник молодой…
Я думал, сердце позабыло…
Кто из богов мне возвратил…
Осень (полное стихотворение)
Когда б не смутное влеченье…
В поле чистом серебрится…
Красавица (в альбом Г***)
К *** (Нет, нет, не должен я, не смею, не могу…)
Евгений Онегин
Элегия (Безумных лет угасшее веселье…)
Что в имени тебе моем…
Мы рождены, мой брат названый…
Когда в объятия мои…
Заклинание
Для берегов отчизны дальной…
Два чувства дивно близки нам…
Я вас любил: любовь еще, быть может…
Страшно и скучно…
Подъезжая под Ижоры…
На холмах Грузии лежит ночная мгла…
Зимнее утро
Зима. Что делать нам в деревне? Я встречаю…
Зачем, Елена, так пугливо…
Е. П. Полторацкой
Ты и Вы
Наперсник
Как быстро в поле, вкруг открытом…
К Языкову (К тебе сбирался я давно…)
Друзьям (Нет, я не льстец, когда царю…)
19 октября 1828
Нет, я не дорожу мятежным наслажденьем…
Зачем я ею очарован…
Соловей и роза
Ек. Н. Ушаковой
Весна, весна, пора любви…
Признание к Александре Ивановне Осиповой
И. И. Пущину
Цветы последние милей…
Сожженное письмо
К *** (Я помню чудное мгновенье…)
Всё в жертву памяти твоей…
В крови горит огонь желанья…
Ночной зефир…
К морю
Простишь ли мне ревнивые мечты…
Ночь
Кн. М. А. Голицыной
Всё кончено: меж нами связи нет…
Я пережил свои желанья…
Приметы
Мой друг, забыты мной следы минувших лет…
Кокетке
В кругу семей, в пирах счастливых…
Редеет облаков летучая гряда…
Дориде
Нет, нет, напрасны ваши пени…
Счастлив, кто близ тебя, любовник упоенный…
Когда сожмешь ты снова руку…
Как сладостно!., но, боги, как опасно…
К Чаадаеву
К *** (He спрашивай, зачем унылой думой…)
Элегия (Я думал, что любовь погасла навсегда…)
Слово милой
Осеннее утро
Наслажденье
Любовь одна — веселье жизни хладной…
Мое завещание друзьям
К Наташе (Вянет, вянет лето красно…)
Рассудок и любовь
Опытность
Я сам в себе уверен…
К Наталье
Объяснение:
красные шапочка волк хочет сиел его