Объяснение:
Частично проследить историю русской народной песни можно с XVII века. В знаменитом памятнике литературы того времени – «Домосторое» есть упоминания шутливых песен. В силу строгих нравов, царивших в старину, такое творчество осуждалось и даже объявлялось «бесовским». В эпоху царя Алексея Михайловича даже существовало предписание изымать и ломать найденные в доме музыкальные инструменты (тогда играли на сурнах, харях, домрах и гуслях).
Совершенно другое отношение было к акафистам, псалмам и тропарям – песнопениям, связанным с церковной жизнью и житиями святых. Их признавали полезными для духовного развития человека.
Объяснение:
Що таке душа? Це щось неосяжне, просторе, і настільки чутливе до наволишнього світу, що, бува, дуже легко руйнується під дією жорстокого світу. Душа - це дзеркало нас самих, наших переживань, думок, досвіду і спогадів. Лише ми можемо знати краще всіх яка там погода, якого вона кольору, що наповнює її.. Дух може бути схожим на зеленаву галявину, на якій щоразу квітнуть пахучі фіалки. Там повсякчас співають пташки і світить сонце, грає чарівна мелодія світу. Це душа доброї, по-спражньому чутливої і сонячної людини, що може весь світ очистити власним внутрішнім світом і добрими ділами. Тоді як можна зустріти чорну, похмуру, де панує холод і сутінки. По суті, кожен з нас здатен стати кращим, змінити обстановку власної душі, варто лише забажати. Не всі люди світу прагнуть нести лише добро і радість, є безліч тих, що тямлять лише у владі і грошах. Дарма, але це їх вибір. Наприклад мені не байдуже до людей навколо, бо я хочу бути оточеним по-справжньому людяними і чистими душевно особистостями, такими ж як і я. Я не прагну труїти і без того токсичний світ, я хочу щоб моя душа була схожа на весняний сад чи вічно блакитне небо до якого хочеться звертати очі. Я наповню себе милосердям і безкорисливим добром, щоб ділитись цим із світом і робити його кращим. Я вірю, що моя душа зможе вибілити ці чорні плями болю і жалю, що весь час покривають сумну планету..
Характеристика
Объяснение:
Катерина є головним героєм твору Т. Г. Шевченка "Катерина". Вона була доброю і наївною дівчиною, яка насправді вірила і любила москаля Івана. Її називали покриткою, від неї відмовилися її батьки, вона була одна зі своїм сином Івасем. Катерину описували, що вона мала "чорні брови", "карі очі", "біле личко". В кульмінації твору, вона зустрічається з москалем Іваном, і скоює самогубство.
Москаль Іван був бездушною та жорстокою людиною, кинув на призволяще Катерину і сина, знаючи, що їх загноблять. Він є уособленням горя," любив жартуюче"
Син Іван:
Іван мав важку долю, мати загинула, батька не було.
"Дала, кажуть, бровенята, та не дала долі"