В былиная сконцентрировано мировоззрение народа в отношении морали, нравственных ценностях, людских поступков. Морской царь ставит Садко перед выбором: он дает ему деньги, с которыми можно поступить по разному. ДЛя Садко этот момент является определенным этапом жизненного взросления. Прежде чем принять решение, он должен основательно подумать.
Среди героев былин люди необычные, наделенные определенными качествами, в том числе и отрицательными (хвастовство, гордыня, корысть - этими каествами обладал Садко).Но в тоже время эти люди стать лучше.
БЫлина учит тому,что если человек на верном пути, то он всегда найдет поддержку пусть даже это будут чудеса .
1)Вона створює не знанi досi в нацiональнiй драмi образи, започатковує новi жанровi форми з незвичайним фабульним наповненням. Єгипет фараонiв, Вавiлон, Iудея, Еллада, Римська iмперiя часiв раннього християнства, середньовiчна Iспанiя i першi поселення колонiстiв у Пiвнiчнiй Америцi, нарештi українська та iншонацiональна мiфологiя – весь цей колосальний матерiал систематизується, художньо осмислюється. Та поява на Українi драматурга-новатора була явищем закономiрним. Новаторство Лесi Українки випливало з необхiдностi дальшого розвитку нацiональної театральної культури. Вже перша її драма «Блакитна троянда» (1896) була полемiчно спрямована проти традицiйної реалiстично-побутової драматургiї. Зокрема, була очевидною тенденцiя оновлення «сiльської драми». Дiйовi особи тут виключно мiськi iнтелiгенти, об'єкти їхнiх дискусiй – новiтнi вiяння в мистецтвi, науцi, фiлософiї. Сюжет твору, розвиток iнтриги вибудовується на проблемi спадковостi, яка у зв'язку з новими науковими вiдкриттями хвилювала не лише вчених, а й письменникiв (Золя, Iбсен, Гауптман, Апухтiн). Зiткнення непримиренних поглядiв, художньо-фiлософський синтез iдеологiчних i морально-етичних проблем, наявнiсть сильної особистостi )
2)Тому що, вони немали нічого спільного з уркаїнською сучасністю
Объяснение: