Є на світі дивовижний птах — Стрепет. Він співає… чим, як ви думаєте, діти? Він співає крилом. Має він у своєму крилі особливу співучу пір’їнку. Летить Стрепет, і коли захочеться йому співати, то розправляє крила так, що співуча пір’їнка висувається і настроюється на спів. Лунає тонкий свист. Схожий він і на звучання найтоншої струни, коли по ній водити смичком, і на пісню вітру в тонкій стеблині очерету.
Та ось трапилось лихо. Загубив Стрепет співучу пір’їнку. Випала вона й упала на землю. Захотілось Стрепетові поспівати, а співучої пір’їнки немає.
Маленький Сергійко знайшов на землі співучу пір’їнку Стрепета, підняв її, побіг — і пір’їнка заспівала.
Почув Стрепет спів своєї пір’їнки, прилетів до хлопчика й Хлопчику, віддай мою співучу пір’їнку. Я не можу жити без пісні.
Повернув Сергійко Стрепетові співучу пір’їнку.
Багато років прожив на світі чоловік, що виріс з маленького Сергійка. Часто він згадував Стрепета, думав: «У кожної людини є своя співуча пір’їнка. Нещасливий той, у кого такої пір’їнки немає».
За матеріалами: О. Я. Савченко. Літературне читання. 4 клас. Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. Київ. Видавничий дім «Освіта», 2015 рік, стор. 174.
«Гамлет» – трагедия, глубочайший смысл которой заключается в осознании зла, в стремлении постичь его корни, понять разные формы его проявления и найти средства борьбы против него. Художник создал образ героя, потрясённого до глубины души открытием зла. Пафос трагедии составляет негодование против всесилия зла. Любовь, дружба, брак, отношения детей и родителей, внешняя война и мятеж внутри страны – таков круг тем, непосредственно затронутых в пьесе. А рядом с ними философские и психологические проблемы, над которыми бьётся мысль Гамлета: смысл жизни и назначение человека, смерть и бессмертие, духовная сила и слабость, порок и преступление, право на месть и на убийство. Содержание трагедии имеет вечную ценность и будет актуально всегда, независимо от времени и места. В пьесе ставятся вечные вопросы, всегда волновавшие и волнующие всё человечество: как бороться со злом, какими средствами и возможно ли его победить? Стоит ли вообще жить, если жизнь полна зла и победить его невозможно? Что в жизни правда, а что ложь? Как истинные чувства отличить от ложных? Может ли любовь быть вечной? В чём вообще смысл человеческой жизни?
Детство – это наше Оно у нас было радостным, веселым и счастливым. Над вопросом: куда же оно уходит, задумывались многие люди, но ответа найти так и не смогли. Детство – это всего лишь путешествие, которое никому не удалось совершить дважды.
В детстве происходит много смешных историй, и вот одна из них. Когда я была маленькой, у меня была любимая игрушка гномик. Я тогда еще не умела выговаривать некоторые буквы. Однажды я играла с гномиком, и он упал за холодильник. Я кричу: «Мама, мама, за холодильником гомик!» Мама рассказывала, что взрослые очень долго потом смеялись, вспоминая этот случай. Вот такое оно, детство!
Є на світі дивовижний птах — Стрепет. Він співає… чим, як ви думаєте, діти? Він співає крилом. Має він у своєму крилі особливу співучу пір’їнку. Летить Стрепет, і коли захочеться йому співати, то розправляє крила так, що співуча пір’їнка висувається і настроюється на спів. Лунає тонкий свист. Схожий він і на звучання найтоншої струни, коли по ній водити смичком, і на пісню вітру в тонкій стеблині очерету.
Та ось трапилось лихо. Загубив Стрепет співучу пір’їнку. Випала вона й упала на землю. Захотілось Стрепетові поспівати, а співучої пір’їнки немає.
Маленький Сергійко знайшов на землі співучу пір’їнку Стрепета, підняв її, побіг — і пір’їнка заспівала.
Почув Стрепет спів своєї пір’їнки, прилетів до хлопчика й Хлопчику, віддай мою співучу пір’їнку. Я не можу жити без пісні.
Повернув Сергійко Стрепетові співучу пір’їнку.
Багато років прожив на світі чоловік, що виріс з маленького Сергійка. Часто він згадував Стрепета, думав: «У кожної людини є своя співуча пір’їнка. Нещасливий той, у кого такої пір’їнки немає».
За матеріалами: О. Я. Савченко. Літературне читання. 4 клас. Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. Київ. Видавничий дім «Освіта», 2015 рік, стор. 174.