Тема твору: зображення важкого життя військовополоненого
Мета твору: людина за будь-яких обставин повинна залишатися Людиною
Ідея твору: осуд війни, бо вона приносить горе, заклик перед будь-якими обставинами залишатися людиною, утвердження співчуття та прощення
Жанр: новела
Будова твору
Зачин. Новела "Гер переможений" спонукає до роздумів. Добра людина завжди залишає слід у серцях чи спогадах про себе
Основна частина. Як сонце зігрівало осінню ранкову землю, так надія на зустріч з родиною зігрівала серце полоненого. Хворий та змучений Фрідріх намагався прикрасити сірі будні. Він з радістю посадив та обгородив грядку
Кінцівка. Велика квітка серед перших сніжинок навдивовижу героїні стала нагородою за його старання, згадкою про Фрідріха. Адже кожна справа з добрими намірами залишає відгомін у людських серцях
Композиція новели
Експозиція: полонені німці зводять квартал
Зав’язка: навесні німець Фрідріх садить грядку
Розвиток дії: місто не сердилося на німців, Фрідріх показує дітям фотографію своїх дітей, ставлення німця до дітей, жінок-вдів, та їхнє до полоненого, під осінь Фрідріх смертельно занедужав
Кульмінація: розуміючи безвихідність ситуації, зневірений та хворий Фрідріх покінчив життя самогубством
Розвязка: розцвіла квітка-нагідка біля хреста на його грядці, під час ремонту мешканці будинку знаходять фотографію дітей Фрідріха – пам'ять про полоненого німця, уявне запитання дітей про батька
План
1 Полонені німці зводять квартал
2 Фрідріх посіяв на грядці квіти
3 Важка праця полонених
4 Місто не сердилось на німців
5 Двоє дівчаток на фотокартці
6 Під осінь Фрідріх занедужав
7 Прикраси зі шматочків цегли
8 Самогубство Фрідріха
9 Розквітла нагідка біля хреста
10 Фотокартка через півстоліття
Художні деталі новели
Квітка на клумбі — всеперемагаюча сила добра
Хрест — крах надій і сподівань, смуток за змарнованим життям
Дочки в білих сукенках на фотографії — спомин та смуток за мирним життям
Міцні будинки — дух до будівництва, а не до руйнування, який закладений у людині
Сонце і квіти на будинках — намагання зробити приємне
Речі для полонених — милосердя та прощення
Цигарка охоронця для полонених — співчуття та людяність
Объяснение:
Объяснение:
Село Покровское – принадлежит Троекурову. Это богатое и красивое имение: «…из широкого озера вытекала речка и вдали извивалась между холмами; на одном из них над густою зеленью рощи возвышалась зеленая кровля и бельведер огромного каменного дома, на другом пятиглавая церковь и старинная колокольня; около разбросаны были деревянные избы с их огородами и колодезями».
Имение Дубровского выглядело совсем иначе. Тут все скромнее, однако чувствуется красота русской природы. «Выехав из деревни, поднялись они на гору, и Владимир увидел берёзовую рощу и влево на открытом месте серенький домик с красной кровлею; сердце в нём забилось; перед собою видел он Кистенёвку и бедный дом своего отца. Берёзки, которые при нём только что были посажены около забора; выросли и стали теперь высокими ветвистыми деревьями. Двор, некогда украшенный тремя правильными цветниками, меж коими шла широкая дорога, тщательно выметаемая, обращен был в некошеный луг, на котором паслась опутанная лошадь…»
В произведение автор описывает ещё одно имение под названием Арбатово. «Чистые и веселые избы крестьян, каменный, господский дом, выстроенный во вкусе английских замков. Перед домом расстилался густо-зеленый луг, на коем паслись швейцарские коровы, звеня своими колокольчиками». «Волга протекала перед окнами, по ней шли нагруженные барки под натянутыми парусами и мелькали рыбачьи лодки. За рекою тянулись холмы и поля, несколько деревень оживляли окрестность», «беседка на берегу широкого озера, усеянного островами» - так автор описывает село Арбатово, образец изысканности и красоты. Однако в Арбатове безлюдно и тихо. В нем как будто не хватает души.
Часто с пейзажа автор передает душевное состояние героя. Так с описания осенней природы Пушкин передает скорбь и печаль Владимира после смерти отца: «сучья поминутно задевали и царапали его, ноги его поминутно вязли в болоте», «сел на холодный дерн». «Будущее для него являлось покрытым грозными тучами». Автор показывает размышления героя о будущем с метафоры.
Русская природа в повести А. С. Пушкина Дубровский выступает не только фоном для событий, она передать чувства героев, описать их характер и особенности мировосприятия